09.04

                                              ЗУ 10 клас

Тема: НС суспільного та соціально - політичного характеру

    Надзвичайні     ситуації   соціально-політичного характеру.                                        

1. Особливості надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру.

Соціальними надзвичайними ситуаціями називаються НС, широко розповсюджені    в     державі, які загрожують життю і здоров'ю людей.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру пов'я­зані з протизаконними діями терористичного і антиконституційних напрямів. Це :

• існування або реальна загроза терористичного акту (військовий напад, захоплення важливих об’єтів , ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку і телекомунікацій),
•  напад (або його загроза) на екіпажі повітряних або морських суден),
• крадіжка (спроба крадіжки) чи знищення суден;
• захоплення заручників;
• установка  вибухових пристроїв в населених пунктах;
• крадіжка або захоплення зброї;
•  виявлення старих боєприпасів.

2. Причини соціальних НС можуть бути такі:

• психологічний  тиск   на людину (шантаж,шахрайство, крадіжка);
•  фізичне насильство (розбій, бандитизм, терор, насильство,захоплення заручників);
•  вживання речовин, які руйнують організм людини (наркоманія, алкоголізм, куріння);
•  захворювання (СНІД, венеричні хвороби);
•   небезпека    самовбивства    (невирішені    проблеми    на соціальному  грунті , наслідки війни в Афганістані).

 

Надзвичайні     ситуації     соціально-політичного     характерустворюють екстремальну, вкрай небезпечно обстановку. На людей,які перебувають в умовах надзвичайної ситуації, разом із різними засобами ураження діють і психотравмуючі обставини, що являють собою комплекс надсильних подразників, які викликають порушення психічної діяльності.

Психотравмуючий вплив екстремальних умов полягає не тільки в прямій безпосередній загрозі життю людини, а й опосередковано пов'язані з очікуванням її.

Загальна характеристика основних психотравмуючих чинників.

На психіку людини в умовах надзвичайної ситуації впливають такі   основні   чинники:   

1)   Фізичні;  

2)   Психічні;  

3)   Соціально-психологічні.

Фізичні чинники

Людина в екстремальній ситуації зазнає величезних фізичних навантажень, які пов'язані з необхідністю постійно змінювати місце знаходження, виконувати важку фізичну роботу. Значних зусиль вимагає і необхідність захистити себе.

Ознаки фізичної втоми у людей проявляються по-різному:   

• напруження і головний біль, тремтіння і занепокоєння;
• подразливість від неочікуваних звуків чи рухів;
• зміна температури тіла;
• негаразди зі шлунком і, можливо, нудота;
• відсутній погляд;
• занепокоєння, замкненість, очікування гіршого;
• полохливість, бурчання, скарги, пригнічення;
• обмеження сну.

Психічні чинники

 До психічних чинників належать:

• емоції страху, горя;
•  емоційне напруження;
•  почуття ізольованості;
• усвідомлення власного безсилля;
•  злам основних життєвих установок, стереотипів.

Соціально-психологічні чинники.

До соціально-психологічних чинників належать:

• авторитетність, професійна компетентність;
• здатність   керівників   достатньо   ефективно   керувати   під   час екстремальних ситуацій, рятувальних та відновлювальних робіт;
• дефіцит або перенасичення людей інформацією;
•  наявність у колективах позитивних або негативних традицій.

Як  поводитися,  якщо  вас  затягнули  в  НС  соціально-політичного характеру?          Під час НС:

•     не панікувати (в даному випадку паніка — ваш найзліший ворог)
•    проаналізувати те, що відбувається, зважити всі «за» і «проти», реально оцінити обстановку;
•     не намагатися зупинити учасників дій, не закликати до здо­рового глузду, не.вступати в суперечки (з мітингуючими ,страйкарями):
•     використовувати   всі   права   і   можливості   (наприклад,переговори) для захисту- свого життя і здоров'я;

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру в сучасному світі останнім часом виникають в різних регіонах планети і носять небезпечний характер для всіх країн світу.

Запитання: Які ви знаете ще НС коротко охарактеризуйте їх? Відповіді  надсилайте  в classroom, або на viber +380667371446

https://www.youtube.com/watch?v=hHopntrd-x4

                                                               08.04

                                                            ФК 11 клас
Тема: Повторення техніки метанння
Учень стоїть облич­чям до напрямку метання, ліва нога спереду на всій ступні, права нога на.крок позаду на носку, права рука з м'ячем спереду на рівні голови, ліворука у довільному положенні. Опускаючи праву ногу на всю ступню- і зги­наючи її в коліні, учень відводить праву руку вниз — на­зад — убік, а тулуб нахиляє праворуч і піднімає ліву руку вперед. Потім швидко випростується і 'повертає ту­луб ліворуч до напрямку метання, права нога позаду на " носку. Разом з цим рука швидко рухається над плечем уперед — угору. М'яч випускається під кутом близько 45°

У техніці метань малого м'яча з розбігу виділяють три фази:
підготовчу (розбіг);
основну (кидок);
заключну (гальмування).
Розбіг виконується звичайними біговими кроками, які змінюються лише в момент виведення снаряда для кидка. Правильне виконання останніх кроків дозволяє, не втрачаючи швидкості, зайняти вихідне положення для виконання метання. Обганяючи ногами й тазом плечі та руку зі снарядом, метальник підсилює потужність фінального ривка, збільшуючи шлях польоту снаряду. Різноманітні підстрибування зі снарядом на останніх кроках розбігу помітно погіршують можливий результат.

Довжину розбігу в метанні малого м'яча збільшують поступово, з підвищенням рівня оволодіння технікою цього виду. Не слід збільшувати розбіг для учнів, які не оволоділи технікою виконання останніх кроків. Трапляються випадки, коли результати кидків із трьох кроків, а іноді й з місця, бувають кращими за результати кидків з розбігу. Мета розбігу — набути оптимальної швидкості вильоту снаряда, поліпшити виконання рухів у вихідному положенні для кидка. За п'ять кроків до місця випуску снаряда проводиться контрольна лінія. Розбіг розпочинається пружними кроками, снаряд тримається в зігнутій руці до рівня плечей; кисть — на рівні голови. Стопа в розбігу ставиться з передньої частини. Поставивши на контрольну лінію ліву ногу, учень, прискорюючи крок, розпочинає виконання кидкових кроків, відводячи снаряд назад.
Під час останні п'яти кроків розбігу наділяється особа увага, «перехресному» кроку. Збільшивши швидкість його виконання, метальник створює умови для переходу без зупинки від розбігу до кидка. Важливим тут є швидке відштовхування лівою ногою (якщо учень виконує метання правою рукою). Цей рух допомагає прискорити винесення правої ноги, полегшує відхил тулуба вбік на початку розбігу. Чітке дотримання ритму останніх трьох кроків дуже важливе для навчання школярів правильної техніки. Це створює умови для переходу від розбігу до фінального зусилля, в якому послідовно беруть участь м'язи ніг, тулуба й руки. Кроки після контрольної лінії відрізняються як за формою, так і за змістом. У першому кроці ліва нога ставиться прямою в коліні, стопа ніби підкидає метаючого від ґрунту. До моменту виконання другого кроку рука зі снарядом повністю випрямлена, плечі відведені в бік снаряда. Ступні ніг ставляться без розвороту, метальник рухається з виведеним вперед тазом. При постановці ноги в передостанньому кроці важливо не розвертати надто сильно носок стопи назовні. Права нога виноситься вперед таким чином, щоб уперед спочатку виводилась стопа, нога при цьому залишається майже прямою,— це і є «перехресний» крок. Слід намагатись ставити праву ногу подалі вперед.
Виконуючи енергійний поштовх лівою, слід одночасно, без паузи, виносити й праву ногу. Положення ступні з невеликим поворотом назовні спричинить незначний поворот таза, але слід прагнуги, щоб він був меншим.
У вихідному положенні для кидка учень стоїть на зігнутій правій нозі; таз виведений уперед; носок повернутий назовні, тулуб — боком, у напрямку метання, з відведеною назад прямою рукою зі снарядом: м'яч або граната відводиться з положення над плечем строго по прямій лінії назад з одночасним поворотом плечей.
Ліву руку на початку розбігу тримати, як при звичайному бігу, а під час виконання «перехресного» кроку винести перед тулубом, маса тіла переноситься на праву ногу.
Кидок починається з випрямлення ноги й наступного повороту її п'яткою назовні. Права нога за рахунок свого випрямлення штовхає таз угору — вперед, випереджаючи рух плечей. Цей рух створює положення «натягнутого лука».
Момент переходу на ліву ногу нетривалий, він дозволяє зберегти швидкість, ліва нога ставиться попереду, створюючи упор на п'ятку — використовується як «підкидна» катапульта.
До постановки лівої ноги кисть правої руки повертають долонею вгору, викручуючи всю руку в плечовому суглобі. Права рука з цього положення рухається коло вуха, згинаючись ліктем уперед, а кисть зі снарядом залишається позаду.
З рухом правої руки ліва починає рух ліктем назовні. Повертаючись у напрямку метання грудьми вперед, метальник розташовує руку зі снарядом за плечем, а не збоку від нього.
Після завершення цих рухів метальник займає положення «натягнутого лука», різким рухом готовий випустити снаряд. У момент наближення ліктя до голови плечі завершують поворот у напрямку метання й розпочинається різкий рух плечима вперед. Права рука, проходячи кистю вад плечем, випрямляється в ліктьовому суглобі.
Спираючись п'яткою лівої ноги, метальник розпочинає різкий ривковий рух тілом уперед — угору, рука зі снарядом розташована позаду, відстаючи у виконанні кидка. Потім рух руки зі снарядом прискорюється, лікоть проходить поряд із головою, рука поступово випрямляється (спочатку в ліктьовому суглобі, потім у кисті), завершує ж ривковий рух виведення всього плечового поясу вперед. Метальник повертається правим боком у напрямку метання.

https://www.youtube.com/watch?v=0GalavwdShs

                                                                          08.04

                                                                        ФК 6 клас
Тема: Повторення техніки захисту

Навчання індивідуальним тактичним діям починається разом з вивченням прийомів техніки захисту. Причому при поясненні особливу увагу потрібно приділити вибору місця відносно нападаючого, моменту початку дії. Навчання повинно завжди проходити в єдиноборстві з нападаючим, якому даються певні завдання.

При навчанні застосування блокування необхідно вирішити два основні завдання: 1) визначити напрямок польоту м'яча і 2) визначити варіанти блокування (рухомого або нерухомого).

Для вирішення першого завдання необхідно підбирати вправи, в яких захисник повинен реагувати на кидки різними способами (блокування зверху, збоку на різних рівнях), з різної відстані до захисника, із застосуванням різних замахів. Спочатку вибір напрямку польоту обмежений певним завданням нападаючому, а потім захисникові доводиться застосовувати блокування м'яча після довільних кидків нападника.

Для вирішення другого завдання захисник повинен мати деякі знання про противника, проявити спостережливість і кмітливість. Крім того, тут необхідно враховувати індивідуальні особливості самого захисника. Для застосування рухомого блокування, тобто випрямлення рук після того, як визначено напрямок польоту м'яча, захисник повинен володіти неабиякою швидкістю і реакцією. Для застосування нерухомого блокування, захиснику не обов'язково бути дуже швидким, але від нього вимагається знати, який простір загороджувати від того чи іншого нападаючого і певна незіграність з воротарем.

Навчання груповим діям починається разом із вивченням групових дій нападу. Все навчання будується на протидії нападаючим. Коли потрібно уточнити будь-яку групову тактичну дію захисту, необхідно щоб нападники виконували тільки ту дію, яка змушує захисників застосувати конкретний контрприйом. Для вивчення, наприклад, перемикання нападники можуть виконувати заслін, приховану зовнішну взаємодію; для підстраховки ніжні паралельні дії; для прослизання - особиста опіка і т.п. Розпочинають навчання з сумісної дії двох гравців, а потім трьох і більше.

Навчання командним діям починають з ознайомлення з розстановкою гравців різного амплуа в різних системах захисту. Удосконалення командних захисних дій потрібно вести відповідно до принципів, які прийнятні для всіх видів і способів захисту: створення чисельної переваги, припинення передачі і принцип протиходу. Зіграність оборони, її агресивність будуть залежати від того, наскільки грамотно гандболісти дотримуються цих принципів в конкретній боротьбі з противником. Керуючись ними та аналізуючи вибір позиції, можна оцінити правильність дій захисника в тій чи іншій ситуа

Групові дії в захисті

Групові дії у захисті - це взаємодії двох трьох гравців, спрямовані на те, щоб найкращим чином допомагати один одному в окремих ігрових ситуаціях, протидіючи нападаючим. Групові дії - це підстраховка, перемикання, прослизання, розбір.

Командні дії в захисті

Командні дії поділяються на три види: особистий, зонний і змішаний захист. Уміння гнучко застосовувати різні види оборони своїх воріт дає переваги команді у боротьбі за перемогу.

Навчання тактики

Навчання тактики починається із загального знайомства з грою, Тренер знайомить своїх учнів з основними правилами гри, формулює завдання, які повинні вирішуватися в грі, розучує основні прийоми ведення гри. Проводиться гра в гандбол за спрощеними правилами, формулюються завдання, які повинні вирішуватися в грі, розучуються основні прийоми ведення гри. Щоб дати конкретне уявлення про спортивну діяльності, проводиться гра в гандбол за спрощеними правилами. Далі приступають до вивчення окремих тактичних дій, спочатку індивідуальних, групових, а потім і командних. У результаті всі вивчені дії складуть основу певних тактичних систем ведення гри. Така закономірність переходу від загального до конкретного і назад має місце і при навчанні командним діям.

Розучування будь-якого тактичного дії має таку послідовність: 1) розповідь або показ на схемі або макеті, 2) розучування схеми дії безпосередньо на майданчику з пасивним противником (супротивника можна позначити стояками); 3) те ж, але з активним противником, який діє за певним завданням; 4) те ж, але з активним супротивником і в змагальній формі; 5) закріплення у двосторонній грі.

https://www.youtube.com/watch?v=DCo2iT6d4es
https://www.youtube.com/watch?v=1qzgx_Cw4zw

                                                                       08.04

                                                                    ФК 7 клас

Тема: Повторення техніки зупинки м яча

Зупинка м'яча - один з головних прийомів, якими повинен володіти футболіст.

Тому не шкодуй часу на оволодіння цим прийомом. Дуже уважно стеж за м'ячем. Пересувайся по полю так, щоб опинитися з м'ячем на одній лінії.

Не чекай, щоб м'яч потрапив тобі просто в ноги. Рухайся йому назустріч. Швидко вирішуй, як ти його зупиниш.

Доторкнувшись до м'яча, намагайся прийняти його м'яко, щоб він не відскочив від ніг.

Зупинки м'яча підошвою

Дві колони гравців стають одна навпроти другої. Відстані між ними - 10 м, із зміщенням на 1 м.  Двоє ведучих з кожної колони прямують з м'ячами, щоб одночасно зупинитися в центрі. Зупиняють м'яч підошвою, міняються м'ячами і прямують назад до своїх колон. Інші гравці по черзі вико­нують цю вправу.

З відстані 5-6 м спрямовуй до стіни м'яч, а коли він відскочить, зроби 2-3 кроки йому назустріч і зупиняй підошвою чи внутрішньою стороною ступні. Виконай вправу по 20-25 разів.

  

Зупинки м'яча внутрішньою стороною ступні

Три групи гравців розташовуються трикутником на відстані 7~8 м одна від одної. Перший гравець однієї з груп тримає м'яч. Він робить передачу гравцю з групи, яка стоїть поруч, і стає в кінець колони. Гравець, який отримує м'яч, робить два-три кроки назустріч йому і зупиняє м'яч внутрішньою стороною ступні. М'яч рухається за годинниковою стрілкою.

Зупинки м'яча що летить, внутрішньою стороною ступні

Дві групи гравців стають обличчям одна до одної на відстані 3-4 м. Перший гравець тримає м'яч у руках та обережно накидає його гравцю, що стоїть навпроти, а сам біжить у «хвіст» колони.

Гравець, який приймає м'яч, зупиняє його з льоту внутрішньою стороною стопи і так само повертає його назад та займає місце в кінці колони. Так гравці однієї групи накидають м'яча, а гравці іншої групи зупиняють його з льоту та передають внутрішньою стороною ступні.

Зупинка м'яча стегном

Зігни ногу в коліні під час зупинки м'яча. Коли ти торкнешся м'яча, посту­пово випростуй ногу, щоб м'яч скотився із стегна на землю.

Стань обличчям до стіни на відстані 1,5 м. Кидком знизу спрямуй у неї м'яч, а після відскоку зупини його стегном.

Зупинка м’яча груддю

М'яч, що летить зверху, найкраще зупиняти грудьми, оскільки їхня поверхня значно більша, ніж інших частин тіла. Кисті рук відкрий, не напружуй м'язи грудей, вони повинні бути розслаблені. Руки розведи, щоб запобігти торканню м'яча. Відведи руки за спину і відкрий груди назустріч м'ячу. Коли м'яч торкнеться грудей, відхились трохи назад. Зведи плечі разом і втягни груди. Дай м'ячу скотитись униз.

https://www.youtube.com/watch?v=q1Voy3YRu-c

https://www.youtube.com/watch?v=zlwf2RVm5HU

https://www.youtube.com/watch?v=nRmnjATd8qg

                                                                   08.04

                                                                ФК 9 клас
Тема: Жонглювання м ячем

Кроки

Метод 1 із 5: Почніть, ловлячи м'яч руками

1 Злегка відкрийте м'яч. Відкрийте з футбольного м'яча трохи повітря, щоб він менше пружинив. Його так буде легше контролювати, і він не покотитися далеко, якщо ви промахнетеся.

• Після того, як ви освоїли техніку жонглювання, повністю накачайте м'яч.

2 Тримайте м'яч перед собою на рівні грудей. Киньте його на землю, і нехай він відскочить від землі в повітря. Коли м'яч почне знижуватися після відскоку, підкиньте його ногою назад у повітря і зловіть руками. Спробуйте підкидати його вашу домінуючою ногою до рівня живота або грудей. Спробуйте бити по м'ячу верхньою стороною ступні, тримаючи її під невеликим кутом вгору.

• Переконайтеся, що ваші шнурки не зав'язані подвійним вузлом. М'яч може відскочити від великого вузла під кривим рогом.
• Ваша ступня не повинна бути розслабленою. Тримайте її під кутом.

3 Тримайте коліна злегка зігнутими. Це допоможе вам краще контролювати м'яч. Ступня небьющей ноги повинна стійко стояти на землі.

• Дуже важливо зберігати баланс тіла, коли ви жонглируете м'ячем. У перервах між подкидываниями постійно вдосконалюйте баланс, щоб не втрачати контролю над м'ячем. Тримайте коліна зігнутими і не спускайте з м'яча очей.

4 Тренуйтеся підкидати м'яч, поки ви не зможете легко і послідовно ловити його руками на рівні живота. Ви не повинні нахилятися або витягати далеко руки, щоб зловити його. Потім тренуйтеся робити це з іншою ногою. Майте на увазі, що жонглювання домінантний ногою завжди складніше. Не здавайтеся!

5 Поступово збільшуйте кількість відскоків м'яча від вашої ступні. Замість того, щоб ловити м'яч руками після кожного удару по ньому ногою, підкиньте його в повітря, і коли він почне падати, підкиньте його знову, не даючи йому впасти на землю. Намагайтеся тримати м'яч під контролем. Практикуйтеся жонглювати однією ногою, поки у вас не почне виходити, а потім перейдіть на іншу ногу. Практикуйтеся, поки не почнете впевнено жонглювати обома ногами.

• Ви можете навчитися ловити м'яч ногою, пом'якшивши його падіння ступень і притиснувши нею м'яч до гомілки.

Метод 2 із 5: Чергуйте ноги

1 Киньте м'яч на землю і дайте йому відскочити. Підкиньте його правою ногою. Намагайтеся контролювати удар, і підкидайте м'яч, поки він знаходиться в повітрі. Намагайтеся не підкидати його вище рівня талії.

2 Дайте м'ячу впасти і відскочити від землі, а потім вдарте по ньому лівою ногою. Знову ж, намагайтеся, щоб удар був сильним, і м'яч підлітав не вище талії. Легкі удари легше контролювати, і вам буде зручніше чергувати ноги. Будьте готові до того, що вам, ймовірно, доведеться багато порухатися.

3 Зловіть м'яч руками, як тільки ви підкинете його один раз обома ногами. Потім підкиньте його обома ногами двічі і зловіть м'яч. Потім спробуйте зловити його після трьох ударів ногами, а потім чотири рази і т. д. Будемо вважати, що ви освоїли цю вправу, коли ви зможете стояти на одному місці і жонглювати м'ячем певний час.

Метод 3 із 5: Почніть з м'ячем на ступні ноги

1 Покладіть м'яч у ваших ніг. Поставте на нього вашу домінуючу ногу. Крутаните м'яч ногою так, щоб він закотився на вашу ступню. Відразу підкиньте його вгору, як ніби ви збираєтеся зловити його руками.

2 Приготуйтеся вдарити по м'ячу іншою ногою. Зробіть це, коли м'яч буде падати. Чергуйте ноги і продовжуйте жонглювати так, як було описано вище. Якщо м'яч упаде на землю, не піднімайте його руками. Використовуйте для цього ноги і починайте жонглювати заново.

3 Тримайте ногу, якою ви б'єте, ближче до землі. Якщо вона буде занадто високо в повітрі, то вам буде складніше контролювати м'яч. Сила удару по м'ячу йде від стопи, а не від ноги.

Метод 4 із 5: Жонглювання колінами

1 Підніміть одне коліно так, щоб воно було перпендикулярно тілу. Це зробить ваші стегна плоскими. М'ячем набагато легше жонглювати, коли він відскакує від плоскої поверхні.

• Спробуйте жонглювати колінами (або, вірніше, стегнами) тільки після того, як ви освоїли набивати м'яч ступнями. Жонглювання колінами поліпшить ваші навички жонглювання. Це також дозволить вам краще управляти м'ячем.

2 Тримайте м'яч у руках над стегном. Дайте м'ячу впасти на середню частину стегна. Якщо ви відіб'єте м'яч колінною чашечкою, то він гарантовано полетить дуже далеко.

3 Жонглируйте колінами, як якщо б ви жонглювали ступнями. Почніть ловити м'яч руками. Практикуйтеся, поки не навчитеся контролювати напрямок і висоту відскоку м'яча. Потім тренуйтеся з іншим стегном.

4 Чергуйте стегна. Зробіть це, коли будете впевнені, що ви зможете контролювати м'яч стегнами.

5 Чергуйте стегна і ступні. Вдарте по м'ячу ступнею правої ноги, підкиньте його правим стегном, потім лівою ногою, а потім лівим стегном. Коли ви зможете робити це, не гублячи м'яча, спробуйте підкидати його кожною ногою і стегном два рази, потім три рази, і так далі.

Метод 5 із 5: Використання для жонглювання інших частин вашого тіла

1 Підключіть до жонглювання інші частини вашого тіла. Пам'ятайте, що ви можете використовувати будь-яку частину вашого тіла під час гри у футбол, за умови, що ви не доторкаєтеся до м'яча руками.

2 Використовувати голову. Підкиньте м'яч над головою і відбийте його лобом. М'яч повинен падати на верхню частину лоба. Тримайте шию розслабленою, а ноги зігнутими в колінах. Зігнуті в колінах ноги допоможуть вам тримати баланс, в той час як ваша увага зосереджена на м'ячі над вами.

• Ви можете відбивати м'яч головою, але так у вас буде набагато менше контролю над м'ячем. І до того ж це може бути досить болісно.

3 Використовуйте плечі. Плечима важко жонглювати, але ви можете використовувати їх, щоб спрямовувати м'яч в потрібному напрямку. Коли м'яч опиниться на рівні вашого плеча, то підкиньте його плечем вгору в тому напрямку, куди ви хочете його відправити. Наприклад, ви можете підкинути м'яч правою ногою, а потім підкинути його правим плечем так, щоб він утворив дугу над вами і впав на ліву ногу.

• Переконайтеся в тому, щоб ви б'єте по м'ячу тільки вашими плечима, а не передпліччями. Торкання м'яча будь-якою частиною руки окрім плеча у футболі заборонено.

4 Використовуйте груди. Коли використовуєте при жонглюванні груди, то нахиляйтеся корпусом назад. Грудьми жонглювати не можна, але ви можете використовувати її для пом'якшення падіння м'яча і направлення його до іншої частини тіла.

5 Використовуйте одночасно голову, плечі і груди. Підкидайте м'яч за схемою стопа - груди - стегна, плечі - голова. Тренуйтеся, поки не навчитеся.

• Коли вам буде легко жонглювати м'ячем за цією схемою, то змініть її. Наприклад, почніть практикуватися за наступною схемою: голова, груди - нога - плече, стегно.

Поради

• Уникайте жонглювати м'ячем домінуючою ногою протягом тривалого часу. Важливо тренувати обидві ноги.
• Не напружуйтеся. Будьте розслабленими.
• https://www.youtube.com/watch?v=WljLkpq4fvU
• https://www.youtube.com/watch?v=W6FxFC6G3GA
• https://www.youtube.com/watch?v=J-0Mqm7NQb8

                                                                         08.04

                                                                     ФК 10 клас
Тема: Техніка бігу на короткі дистанції

Короткі дистанції – це біг 30м, 60м, 100м, 200м.

Перед виконанням спринтерського бігу в розминку обов’язково включаючи виконання спеціальних бігових вправ:

−                         біг із високим підніманням стегна;

−                         «дріботливий біг»;

−                         біг із закиданням гомілки назад;

−                          стрибкоподібний біг.

Спринтерський біг має свої особливості:

a)    Біг починається з низького старту.

b)    Учень - учениця відразу після старту повинні розвивати максимальну швидкість і підтримувати її до фінішу.

Кожен учень при виконанні бігу на короткі дистанції приймає положення низького старту. Він виконується зі стартових колодок, якщо біг виконується на ґрунті то викопуються маленькі ямки.

Кожен учень-учениця встановлює стартові колодки так, щоб він міг прийняти зручне положення для швидкого старту і бігу.

Перша колодка з меншим кутом встановлюється позаду стартової лінії на відстані 2 ступнів або довжини гомілки, а другу, з більшим кутом, - на одну ступню позаду першої. Ширина між колодками дорівнює ширині ступні.

За командою «На старт» стань перед стартовими колодками, присядь і обіприся спочатку однією, а потім другою ногою об колодку. Розставивши руки на ширині плечей, обіприся ними у ґрунт перед стартовою лінією. При цьому плечі мають знаходитися над стартовою лінією.

Спрямуй погляд на бігову доріжку і у цьому положенні чекай на команду «Увага».

За командою «Увага» коліно ноги, що знаходиться позаду , відірви від землі, таз при цьому піднімається на рівні плечей.

За командою «Руш» тіло миттєво випрямляється вперед – вгору, ноги відштовхуються від колодок. Погляд спрямуй вперед на бігову доріжку. Нахил тіла повинен зменшуватись через 6-8 кроків, і тільки потім приймає вертикальне положення. Швидкість бігу на короткі дистанції  залежить від частоти роботи рук.

Уміння фінішувати теж має дуже важливе значення. Для збереження максимальної швидкості на останніх метрах дистанції необхідне певне зусилля.

Успіх багато залежить від фінішного кидка. Під час заняття бігом дуже важливо вміти правильно дихати. Ритм дихання – суто індивідуальний. Швидкість бігу впливає на ритм дихання. Вдихати завжди треба через ніс, а видихати через ніс та напіввідкритий рот.

Під час великих навантажень можна дихати і через ніс і через рот.

Поради або правила виконання бігу на короткі дистанції:

Ø                      Торкайся доріжки тільки носками ніг;

Ø                      Ступні ніг переміщуй майже по одній лінії;

Ø                      Біжи тільки по своїй доріжці;

Ø                      Робіть широкі і швидкі кроки;

Ø                      Руки рухай у напрямку бігу;

Ø                      Не стискай кулаки, не зціплюй зуби та не напружуй  рота;

Ø                      На фінішну стрічку набігай з максимальною частотою кроків;

Ø                      Останній крок супроводжуй різким нахилом тулуба вперед;

Ø                      Пам’ятай, перемога надається учневі, чиї груди на фініші бути попереду;

https://www.youtube.com/watch?v=jlo77qeDnSE

https://www.youtube.com/watch?v=pQNoRVM_l_s

https://www.youtube.com/watch?v=GGgujyx8Tsk

                                                                      08.04

                                                                   ФК 8 клас
Тема: Спортивний режим і харчування футболіста

Щоб заняття футболом принесли користь, важливо визначи­ти у своєму режимі дня час для занять ним.

Зазвичай, заняття у спортивних секціях та самостійні заняття проходять у другій половині дня.

	Важливим режимним моментом має стати ранкова гігіє­нічна гімнастика з наступним проведенням водних процедур.
Для доброго самопочуття важливу роль відіграє сон. Він по­винен тривати 8-10 годин. Прокидатись і лягати спати бажано в ті самі години.
	Неабияку роль у твоїх успіхах відіграє харчування. Спожива­ти іжу краще в ті самі години доби. Снідати потрібно після про­ведення ранкової гімнастики та водних процедур. Тренування бажано розпочинати через 1,5-2 години після споживання їжі. До раціону харчування юного футболіста повинні входити м'ясо, риба, жири, молочні продукти, овочі та фрукти, багаті вітамінами.
Тим, хто займається спортом, рекомендується вживати біль­ше рідини: соки, споживні напої, чай тому, що організм під час тренування втрачає багато рідини, і її нестачу потрібно своєчас­но поповнювати. https://www.youtube.com/watch?v=ONm3iPsPxfs https://www.youtube.com/watch?v=UEjEVdpAKSg

                                                                           08.04

                                                                       ФК 5 клас
Тема: Закріплення зупинки м яча

Зупинки служать засобом прийому й оволодіння м'ячем. Ціль зупинки – погасити швидкість м'яча, що котиться або летить для здійснення подальших дій.

Зупинка ногою. Основні фази руху є загальними для різних способів.

Підготовча фаза – прийняття вихідного положення – характеризується переносом ваги тіла на опорну ногу, що трохи зігнута для стійкості. Нога, що зупиняє, посилається назустріч м'ячеві.

Рис. 5. Зупинка м'яча ногою: а – внутрішньою стороною стопи; б – підйомом; в-стегном

Робоча фаза – амортизуюучий рух зупиняючою ногою, яка трохи розслаблена. У момент зіткнення з м'ячем (або трохи раніш) починається рух ноги назад. Швидкість руху поступово сповільнюється [17,72].

Завершальна фаза – прийняття необхідного положення для наступних дій. Загальний центр ваги тіла переноситься убік зупиняючої ноги і м'яча.

Зупинка внутрішньою стороною стопи (Рис. 5, а). Для зупинки м'яча, що котиться, нога виноситься назустріч м'ячу. Стопа повернута назовні на 90°. У момент зіткнення м'яча і стопи нога відводиться назад до рівня опорної ноги.

При зупинці м'ячів, які низько летять, у підготовчій фазі нога, що зупиняє, більше згинається в колінному суглобі і піднімається до рівня м'яча. М'ячі, які високо летять зупиняються в стрибку.

Зупинка підошвою. При наближенні м'яча, що котиться назустріч, нога виноситься вперед. Носок піднятий вгору під кутом 30–40°. Поступальний рух назад незначний.

Для того щоб зупинити підошвою м'яч, що опускається, необхідно точно розрахувати місце його приземлення. Носок ноги піднятий. У момент торкання м'яча землі він накривається (але не давиться) підошвою.

Зупинка підйомом. При зупинці м'ячів, що опускаються з високої траєкторії, стопа ноги, розташована паралельно землі (Рис. 5, б). Поступальний рух проводиться вниз-назад.

Зупинка стегном. Необхідно розташувати стегно під прямим кутом до м'яча, що летить (Рис. 5, в). М'яч стикається із середньою частиною стегна. Поступальний рух проводиться вниз-назад.

Зупинка м'яча грудьми. У підготовчій фазі футболіст повертається обличчям до м'яча (Рис. 6), ноги на ширині пліч або невеликого кроку (50–70 см), груди подаються вперед, руки злегка зігнуті. При наближенні м'яча тулуб відводиться назад, плечі і руки – вперед.

М'ячі, які високо летять, зупиняються грудьми в стрибку.

Рис. 6. Зупинка м'яча грудьми та переведення м'яча зовнішньої частиною підйому

Зупинка м'яча головою рідше використовується в грі, тому що вона важка за виконанням. Зупиняють м'яч переважно чолом (середина чола) поступальним рухом вниз або назад.

Зупинка м'яча з переведенням. Сучасний футбол характеризується тим, що гравці ще до прийому (зупинки) м'яча повинні прийняти рішення про подальші дії. Зупинки з переведенням саме і дозволяють не тільки погасити швидкість м'яча, але і цілеспрямовано змінити його напрямок, зручно підготуватися для подальших дій.

Переведення переважно виконуються убік (вправо – уліво) або назад (за спину) [18,240].

Розглянемо особливості переведення на прикладі переведення м'яча зовнішньою частиною підйому (Рис. 6). Нога, що зупиняє, виноситься вперед. Стопа розвертається назовні. Рух ноги назад за м'ячем проводиться з таким розрахунком, щоб накрити його в момент відскоку. Тулуб повертається убік подальшого руху м'яча.

https://www.youtube.com/watch?v=8VygR4P1yCQ

                                                                  07.04

                                                               ФК 9 клас
Тема: Повторення техніки гри воротаря
      Технічні прийоми гри воротаря і польового гравця істотно різняться. Це зумовлено тим, що воротарю в межах штрафного майданчика дозволено грати руками. Воротар користується і необхідним арсеналом техніки польового гравця.

1.2.1 Ловлення м'яча

Основний спосіб техніки гри воротаря. Найчастіше він ловить м'яч обома руками. Залежно від напрямку, траєкторії і швидкості руху м'яча ловлення виконують знизу, зверху чи збоку. Ловлення м'яча, точка перетинання траєкторії якого з лінією воріт через ігрову ситуацію знаходиться на значній відстані від воротаря, здійснюється в падінні. Воротар постійно переміщується до такої передбачуваної точки.

  Ловлення м’яча, який котиться знизу

Ловлення знизу використовується для оволодіння м'ячами, котрі котяться, опускаються і низько (до рівня живота) летять назустріч воротарю. У підготовчій фазі воротар нахиляється вперед і опускає руки вниз . Долоні звернені до м'яча, пальці трохи розставлені. Руки не повинні бути надмірно напружені. Ноги зімкнуті, прямі чи трохи зігнуті. М'яч підхоплюють кистями знизу і підтягують до живота.

  Ловлення м’яча зверху

Ловлення зверху застосовується для оволодіння м'ячами, котрі летять по середньовисокій (на рівні грудей і голови), високій і спадній траєкторії (мал. 33). Займаючи вихідне положення, воротар виносить ледь зігнуті руки уперед чи уперед - вгору. Долоні, повернені до м'яча, з розставленими і напівзігнутими пальцями, утворять своєрідну півсферу. Швидкість м'яча гаситься за рахунок поступливого руху кистей і згинання рук. М'ячі, котрі високо летять, слід ловити двома руками зверху в стрибку.

Ловлення у падінні - ефективний спосіб оволодіння м'ячами, направленими зненацька, точно і сильно убік від воротаря; перехоплення передач уздовж воріт; відбирання м'яча в ногах у суперника.

Відомі два варіанти ловлення: без фази польоту і з фазою. Перший варіант застосовують звичайно для ловлення м'ячів, котрі котяться на відстані 2-2,5 м збоку від воротаря. Попередньо воротар робить широкий крок, спрямовуючи руки до м'яча. Падіння відбувається "перекатом": спочатку до землі доторкається гомілка, потім стегно і тулуб. Витягнуті паралельно руки загороджують шлях м'ячу.

Для ловлення м'ячів, котрі летять на значній відстані, використовується падіння з фазою польоту. Попередньо роблять один чи два швидких приставних кроки в напрямку польоту м'яча. Поштовх робить ближня до нього нога. Руки найкоротшим шляхом активно виносяться до м'яча. Ловлення здійснюють у фазі польоту. Після оволодіння м'ячем - групування.

Приземлення відбувається в такій послідовності: спочатку на передпліччя, потім на плече, тулуб і ноги.

   Ловлення м’яча в падінні

1.2.2 Відбивання м'яча

Якщо не можна виконати ловлення (через протидію суперника, велику силу удару, важкодосяжність м'яча і.) - м'яч відбивають. Назустріч м'ячу, котрий летить, швидко виноситься одна чи дві руки. Відбивання здійснюють найчастіше долонями (іноді удар м'яча припадає на передпліччя). М'яч рекомендується спрямовувати в бокову сторону від воріт.

  Відбивання м’яча

М'ячі, котрі летять на значній відстані від воротаря, слід відбивати однією рукою в падінні. Щоб перепиняти "прострільні" і "навісні" передачі, воротарю необхідно відбити м'яч на значну відстань. Для цього застосовується удар по м'ячу одним чи двома кулаками. Воротар відбиває м'яч на місці, у кроці, після різних переміщень і, особливо часто, у стрибку .

1.2.3 Переведення м'яча

  Переведення м’яча руками в стрибку

До переведень відносяться дії воротаря, мета яких - спрямувати м'яч, котрий летить у ворота, через верхню перекладину. В основному переводяться м'ячі, котрі летять сильно і по високій траєкторії над воротарем чи збоку від нього. Переведення трохи нагадує відбивання м'яча. Його виконують однією чи двома руками . Важкодосяжні м'ячі переводяться в падінні.

1.2.4 Кидки м'яча

Кидки виконуються однією і двома руками. Кидок однією рукою дозволяє більш точно направити партнеру м'яч. Застосовуються такі способи кидка: зверху і знизу. Найбільш розповсюджений кидок зверху. У цьому випадку м'яч можна направити по різних траєкторіях, на значну відстань і з достатньою точністю . Кидки виконуються на місці й у кроці. Використання їх у русі суворо регламентується правилами.

https://www.youtube.com/watch?v=M9QqBufvwEQ

https://www.youtube.com/watch?v=ooKJyHSUdJc