25.05
ФК 8 клас
Тема:Техніка нападу
ФК 8 клас
Тема:Техніка нападу
Під тактикою нападу розуміються організовані дії гравців команди, що володіє м'ячем, спрямовані на взяття воріт суперника. Основу тактики нападу складають індивідуальні, групові й командні дії футболістів.
Індивідуальні тактичні дії. Індивідуальні тактичні дії в нападі — це дії футболіста без м'яча і з м'ячем, засновані на оцінці ігрової ситуації та застосуванні в залежності від її техніко-тактичних дій.
Дії без м'яча складаються з уміння звільнитися від опіки захисника і вийти на вільне місце для одержання м'яча чи створення партнерам вигідних умов. Відрив здійснюється за рахунок постійного маневрування гравця, застосування раптових ривків, зміни напрямку і зміни темпу руху. Звільнення від опіки захисника здійснюється рухом до м'яча й убік від м'яча, при цьому футболіст широко застосовує фінти. Уміння грати без м'яча є ознакою тактичної грамотності гравця.
Дії з м'ячем гравця в нападі складаються з доцільного вибору і способу застосування ведення, ударів по воротах, зупинок м'яча і фінтів. Ведення м'яча застосовується футболістом, коли не можна передати м'яч партнерам або коли супротивник не перекрив шлях до воріт, а також у разі потреби утримати м'яч.
Швидкість і динамічність, що являються складовими сучасного футболу, вимагають застосовувати ведення м'яча тільки тоді, коли цього вимагає ігрова ситуація. Використання ведення м'яча для обведення суперника — сугубо індивідуальний спосіб подолання оборони супротивника.
Обведення суперника здійснюється за рахунок раптової зміни напрямку і швидкості ведення, а також фінтів (див. «Обманні рухи»). Обведення суперника не самоціль, а ефективний засіб для рішення тактичних задач: звільнення від опіки захисника, вихід на тактичний простір для наступної передачі або удару по воротах.
Зупинки (прийом) м'яча. Цей техніко-тактичний прийом вимагає від гравця вибору способу швидкого взяття м'яча під контроль у залежності від дій суперників і партнерів для ефективного продовження гри. Кваліфікований гравець, опановуючи м'ячем, може розпорядитися ним швидко й тактично грамотно: передати, вести або вдарити по воротах тощо.
Удари по воротах. Від тактично грамотного застосування ударів по воротах залежать зусилля всіх гравців, що атакують, команди і підсумок матчу в цілому. Для умілого володіння ударами по воротах і досягнення високої ефективності футболіст повинен миттєво оцінювати ігрову ситуацію, передбачати дії суперників і партнерів. Тактика ударів по воротах складається з вибору способу і сили удару, додання польоту м'яча необхідного напрямку і траєкторії.
Групові тактичні дії. Організовану оборону в сучасному футболі перебороти тільки за рахунок індивідуальних дій важко. У цьому випадку застосовують групові взаємодії 2, 3, 4-х і більше гравців. Суть футболу являє собою рішення постійно виникаючих у процесі матчу тактичних задач, що вирішуються за допомогою комбінацій, награних на тренуваннях та імпровізованих у процесі гри. Розрізняють комбінації під час гри і під час розтрату стандартних положень.
Комбінації під час гри здійснюються за допомогою маневрування гравців і передач м'яча. У грі застосовуються передачі:
а) по призначенню: партнеру в ноги, на хід (вільне місце, за спину суперника), на удар, «недодана», прострільна, у боротьбу, на віддачу («стінку»);
б) по дистанції: коротка — до 10 м, середня - до 25 м, довга — до 50 м;
в) по напрямку: поздовжня, поперечна, діагональна (уперед, назад);
г) по траєкторії: низька, верхня, по дузі;
д) за часом: своєчасна, передчасна, запізніла;
є) по способу виконання: м'які, різкі та відкидні.
Ефективне застосування передач обумовлюється умінням швидко оцінити ігрову ситуацію, вибрати найбільш оптимальний спосіб виконання, напрямок і траєкторію польоту м'яча.
Основні комбінації при взаємодії двох гравців: «стінка», «схрещування» і «передача в один дотик».
Гра в «стінку» дозволяє за допомогою партнера швидко обіграти захисника. Гравець 1 передає м'яч гравцю 2, який виконує роль «стінки». 2-й в одне торкання повертає його 1-му, який виконує комбінацію і виходить на ударну позицію за спину захисника.
«Схрещування». 1-й гравець з веденням м'яча, 2-й без м'яча рухаються назустріч один одному. При зустрічі 1-й віддає м'яч 2-му. Далі гравці діють у залежності від ігрових обставин.
«Передача в один дотик» застосовується для виграшу простору і часу, що утрудняє дії захисника, у якого утвориться дефіцит часу. Суть комбінації — постійне маневрування гравців і передача м'яча в одне торкання на вільне місце.
Основні комбінації при взаємодії трьох гравців: «зміна місць», «пропущення м'яча» і «гра в один дотик».
«Зміна місць». Суть комбінації полягає у швидкій зміні місць дій гравців нападу і відволіканні зі своїх зон захисників. Комбінація здійснюється гравцями різних ліній.
«Пропущення м'яча» застосовується гравцями нападу для несподіваного одержання м'яча одним із нападаючих, зазвичай в завершальній стадії атаки.
«Гра в один дотик» здійснюється за принципом «трикутника» з раптовим маневруванням гравців і різноманітних напрямків передач м'яча.
Комбінації при стандартних положеннях відрізняються від комбінацій в ігрових епізодах тим, що при їхньому проведенні гравці розташовуються в заздалегідь обумовлених зонах.
Комбінації при початковому ударі мають мету: утримання м'яча в перші хвилини гри для того, щоб дати можливість своїм гравцям передньої лінії вклинитися в захисні порядки суперника.
Зміст комбінації: друга передача виконується назад гравцям середньої чи задньої лінії, що посилають м'яч довгою передачею вперед у вільну зону одному з гравців нападу. Під час другої передачі гравці нападу і напівзахисту активно йдуть уперед, сковуючи дії суперника. Комбінації при ударах від воріт починаються ударом ногою по нерухомому м'ячу або з рук, а також шляхом укидання м'яча рукою воротарем своїм партнерам. Введенням м'яча в гру починається атака команди, тому воротарю треба посилати м'яч у поле таким чином, щоб ним опанував гравець його команди і йому було зручно продовжити атаку. Уводити м'яч у гру потрібно через вільного від опіки гравця, направляти м'яч доцільно до бічних ліній.
Комбінації при вкиданні м'яча через бічну лінію проводяться для утримання командою м'яча з наступними ігровими діями і для безпосередньої атаки воріт суперника при сильному і точному вкиданні м'яча в штрафний майданчик.
Комбінації при вільних ударах виконуються шляхом розиграшу м'яча й надання можливості одному з гравців завершити комбінацію ударом по воротах.
Комбінації при кутових ударах. При кутових ударах м'яч посилають на далеку частину штрафного майданчика до області між 11-метровою оцінкою і лінією воротарського майданчика або на ближню штангу. При виконанні кутових ударів застосовують і розиграш м'яча з наступною передачею партнерам у штрафну площадку для завершення комбінації.
КОМАНДНІ ТАКТИЧНІ ДІЇ
У футболі командний напад по тактичній спрямованості розділяється на два види: швидкий і позиційний.
Швидкий напад найбільш ефективний. Задача команди, що опанувала м'ячем, полягає у швидкому переході від захисту до нападу, щоб супротивник не встиг організувати командну оборону при захисті своїх воріт. Швидкий напад складається із трьох фаз:
1) оволодіння м'ячем і перехід від захисту до нападу;
2) стрімкий розвиток атаки за рахунок середніх і довгих передач і швидкого переміщення гравців;
3) завершення атаки (створення голевої ситуації й удар по воротах).
Швидкий напад доцільно застосовувати при перехопленнях і доборах м'яча, при розіграші стандартних положень.
Позиційний напад команда застосовує, якщо швидкий їй не вдався. Реалізується напад за допомогою:
а) великої кількості передач;
б) підготовки награних комбінацій за рахунок маневрування і розташування гравців нападу на визначених ділянках поля;
в) прориву оборони супротивника раптовими переміщеннями гравців у передній лінії нападу, гострими передачами м'яча або веденням м'яча з широким застосуванням фінтів. Організована оборона суперника висуває підвищені вимоги до якості передач і ударів по воротах, особливо з далеких позицій. Постійне протиборство нападу із захистом збагачує і розвиває тактику футболу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий