ФК 7 клас

  Тема: Розвиток спритності

СПРИТНІСТЬ - це здатність швидко й економно виконувати нові, невідомі рухи. Вправи на спритність повинні мати певну координаційно-рухову складність. Рівень розвитку спритності обумовлює і ступінь рухливості в суглобах. Вправи на спритність розподіляють на: - вправи на рівновагу; - ритмічні рухи; - розвиток орієнтування та ін. їх можна виконувати в будь-яких умовах (у залі, на майданчику, на місцевості, на приладах, з предметами тощо). Ритмічні рухи - це біг, біг з поворотами, стрибками та іншими діями, комбінаціями з різноманітних стрибків Для розвитку орієнтування рекомендовані вправи на лавицях, з медицинболами, з доланням перешкод, ігри в парах, старти з різних вихідних положень, вправи на швидкість реагування, акробатичні вправи (перекиди, перевороти, сальто, перевороти боком та ін ), які покращують рухову координацію, просторове орієнтування тощо. До вправ, що розвивають рів'новагу, належать біг по лавиці, колоді, перенесення партнерів та ін. На гімнастичних приладах вправи на спритність складаються із «зіскоків з поворотами, із різноманітних стрибків через них, долання смуг перешкод тощо. Для розвитку спритності, сміливості та просторового орієнтування використовують вправи з відштовхуванням від трампліна з поворотами навколо осі тіла, акробатичні вправи і сальто, пружинні містки та малі трампліни, перестрибування через високі прилади, вправи з медицинболами (передача, ловля, естафети, стрибки), рухливі та спортивні ігри. У вправах, що використовуються для розвитку спритності на спортивних майданчиках відбувається оволодіння координаційно-складними руховими навиками. Для цього застосовують, як правило, нові, невідомі учасникам вправи та рухи. Це сприяє появі нових координаційних зв'язків, підвищує пластичність нервової системи, у результаті вдосконалюються здібності оволодівати новими формами рухів і змінювати їх відповідно до ситуацій, що безперервно виникають. Спритність можна розвивати на всіх без винятку заняттях. Найчастіше її включають у підготовчу частину занять. Після занять з значним навантаженням вправи на спритність є чудовим засобом активного відпочинку, що сприяє відновленню організму. 1. «Змагання в колі». Гравці утворюють здвоєне коло, стоячи обличчям до центру. Відстань між учасниками в кожному колі - 2 м. Гравці внутрішнього кола залишаються на місці. Перемагає гравець, який швидше виконає всі завдання і знову опиниться у вихідному положенні. Завдання 1. Кожен гравець повинен пролізти між розведеними ногами партнерів команди і повернутися у вихідне положення. Завдання 2. Пролізти під всіма гравцями, що стоять на карачках і повернутися у вихідне положення. Завдання 3. З партнером на спині пробігти за спинами гравців усієї команди й повернутися у вихідне положення. 2. «Стрибуча колона». Гравці шикуються в колони по 5-6 чоловік у кожній. Гравець колони ліву руку кладе на плече партнера, що стоїть попереду, а правою рукою бере за гомілково-стопний суглоб протягнутої вперед ноги партнера, що знаходиться за ним. За сигналом усі гравці колони одночасно стрибають до фінішної лінії на одній нозі. Переможцем є та команда, останній гравець якої скоріше перетне лінію фінішу. Результат не буде зараховано, якщо ланцюг колони розірветься або якщо хто-небудь із гравців опустить ногу на землю передчасно. Цю ж вправу можна виконувати й так, що гравець, який стоїть попереду згинає ногу в коліні, а за гомілково-стопний суглоб бере партнер, що знаходиться позаду. 3. «Стоніжка». Гравці шикуються в колони по 6-8 чоловік у кожній і приймають положення ноги нарізно. Нахиляються вперед і беруть руками за гомілково-стопні суглоби партнера, який стоїть попереду. Учасник, який стоїть першим у колоні опирається руками на землю. Усі учасники колони за ш сигналом починають рух однойменною рукою і ногою. Виграє команда, яка швидше просунулась уперед на 10-15 м і не розірвала ланцюг. 4. У прямокутнику розмірами 4x8 м розташовується 6-8 гравців. За сигналом усі гравці пересуваються бігом у довільних напрямках, не зачіпаючи один одного. Межі прямокутника перетинати не дозволено. 5. Гравці розподіляються по три. За сигналом починають рух у колоні по одному. Скеровуючий розвертається на 180° і, рухаючись у протилежному напрямку, змійкою оббігає всіх і стає замикаючим, а завдання продовжує виконувати черговий гравець і т д.  6. «Повторюй за мною». Два гравці стоять обличчям один до одного. Усі рухи, що виконує один із них ногами, другий швидко повторює за ним, 7. Ту ж вправу можна виконувати і у русі, коли той, хто рухається попереду виконує найрізноманітніші вправи, а той, хто біжить за ним, виконує їх без затримки. 8. Із положення присівши ноги схресно, встати, виконати поворот на 360° навколо власної осі, закінчивши його схрещуванням ніг та знову присівши. 9. Із положення стоячи на п'ятках прийти в положення стоячи на колінах і зі змахом рук встати, утримуючи ноги разом. 10. У русі змахом правої ноги підскок з поворотом, напівповороти в лівий бік із доскоком у положення стоячи на колінах. Зі змахом рук встати і продовжувати виконувати вправу в другий бік. 11. Із положення ноги нарізно присісти на лівій нозі й торкнутися землі правим коліном. Те ж виконати і в другий бік. 12. Спочатку з місця, а потім у русі змахом правої ноги вперед вистрибнути з напівповоротом, у польоті з'єднати ліву ногу з правою і прийти в положення упору лежачи. 13. «Квач». Гру проводять на майданчику розмірами 15x30 м. Змагаються дві команди по 6-8 чоловік у кожній. В одній із команд частина гравців є водячими-ловцями, а друга команда - вільні гравці, які втікають від ловців. Гра триває одну-три хвилини, Діслй чого команди Міняються ролями. Перемагає та команда, яка зловила більшу кількість гравців суперника. 14. Майданчик розмірами 20x10 м. Грають дві команди по чотири гравці в кожній. Гравці пересуваються у положенні упору ззаді. Гра триває 2-3 хвилини. Перемагає та команда, яка за час гри забила більше м'ячів. 15. «Гонки мішені». На майданчику розмірами 12x24 м гравці розподіляються на дві команди. У центрі майданчика ставлять баскетбольний м'яч, а в кожної з команд є по одному волейбольному м'ячу. За сигналом гравці кидком волейбольного м'яча, намагаються влучити в баскетбольний з метою вибити його за одну з лицевих ліній. Якщо кинутий м'яч не досягає мети, гравець біжить на чужу половину майданчика і його ставлять у центрі майданчика на місці, де м'яч перетнув лінію. Гра проводиться із двох партій. У випадку нічийного результату необхідно провести третю, вирішальну партію. 16. Передача м'яча «змійкою» (над головою й між ногами). Гравців розподіляють на дві команди з непарним числом учасників. Команди шикуються в колони. Перший номер передає м'яч (футбольний, волейбольний, баскетбольний, медицинбол) другому над головою, а той третьому номеру між ногами, третій четвертому — над головою і т. д. Останній, одержавши м'яч, біжить у голову колони і знову передає його над головою. Перемагає та команда, яка швидше виконала завдання і повернулася в початкове вихідне положення. 17. Учасники гри шикуються в колону по одному на відстані 2 м один від одного. Два гравці на висоті колін тримають мотузку. За сигналом вони починають рух уперед, а всі, які стоять у колоні, перестрибують через мотузку у положенні ноги разом. Після стрибка кожен лягає на землю, щоб ті, .які рухаються з мотузкою у руках в зворотному напрямку, не зачіпали їх. При падінні та вставанні, щоб не зачепити партнера, ноги необхідно тримати разом. Кількість спроб обумовлюється заздалегідь. 18. «Ланцюжок». Учасники шикуються в колону в положенні ноги нарізно, тримаючи один одного за руки (одна рука між ніг назад, а друга - вперед, тримаючи відповідно партнера, що знаходиться попереду й позаду). Перший номер виконує перекид уперед в положенні ноги нарізно. Усі інші поступово (безперервно) рухаючись уперед, почергово виконують перекид і так до тих пір, поки всі не опиняться в положенні лежачи на спині, ноги нарізно, не розриваючи рук. Потім перший номер (який опинився в кінці колони) встає і рухаючись уперед в положенні ноги нарізно, піднімає всю колону. Колона складається з 4-5 гравців. Вправу можна проводити і змагальним методом. 

https://www.youtube.com/watch?v=Dsmx56Iw2Mw