06.10

                                                               ФК 6 клас

Тема: Український волейбол, його розвиток

До України ж ця гра завітала 1925 року. У тодішньому Харкові мешкав професор В.Блях. Це був спортивний чоловік: якось у Москві він випадково потрапив на цю гру й не на жарт зацікавився таким дійством. Щось подібне вирішив організувати в Харкові. Професора підтримали його колеги, учні. За кілька днів у місті було зведено перші волейбольні майданчики. Почалися масові змагання, які, власне, і поклали початок розвитку волейболу в Україні. У лютому 1926 року при Губернській раді фізкультури створюють організаційну групу з розповсюдження та розвитку цього виду спорту. Всеукраїнський спортивно-технічний комітет затвердив єдині правила. На той час у Харкові вже налічувалося близько ста команд. Створюються перші колективи в Дніпропетровську, Одесі, Києві. У 1927 року в Харкові провели змагання на першість України. У змаганнях взяли участь колективи з 11 міст. Перемогу святкували дніпропетровці. Цей турнір, висловлюючись сучасною термінологією, став доброю перевіркою сил перед стартом Всесоюзної спартакіади, яка відбулася в серпні 1928-го. Зокрема, прекрасний український жіночий колектив у Харкові створив Георгій Шелекетін. У складі слобожанської чоловічої дружини відмінно діяв Олексій Єсипенко. У збірній Дніпропетровська своєю неординарною грою вирізнявся популярний на той час волейболіст Семен Великий. Київ також славився своїми майстрами «летючого» м’яча. Це Михайло Берлянд, Лев Вайнтрауб, Яків Маргуліс. Поруч з ними свій тренерський фах удосконалював Леонід Небилицький, котрий пізніше успішно працював з юнацькими збірними України. В порівнянні з Радянським Союзом збірна України втратила рівень майстерності на міжнародному рівні, про що свідчить зниження позицій на Олімпіаді та на першості світу. Контроль та організацію цього виду спорту здійснює з того часу Федерація волейболу України (ФВУ). Головною проблемою стало значне зниження фінансування на всіх рівнях розвитку та переїзд кращих гравців, які іммігрували у престижні закордонні клуби: О. Фоміна, І. Жукова, Р. Мілосердова, О. Сказка, О. Гончарова, Г. Сокур, К. Кривець, Р. Яковлев, О. Косарєв, Р. Полтавський, Д. Мусерський, О. Баранов, В. Мельник, В. Титаренко, Д. Чаус, М. Пантелеймоненко, М. Павлов, Д. Вдовін, С. Шульга, С. Щавінський та ще багато інших . Проте, разом з усіма проблемами системи підготовки молодих волейболістів, які є в українських клубах, ДЮСШ зберігає та вдосконалює свої досягнення. В нашій країні значні успіхи у дитячих і молодіжних командах збірну України, які представляють країну на міжнародних змаганнях. Таким чином, у 2002 р. збірна команди України стала срібним призером Європи серед юніорок, та в 2005 р. збірна команда України здобула золоті медалі чемпіонату Європи серед дівчат. У ті ж дев’яності роки успішно у європейському Кубку чемпіонів виступали волейболістки луганської «Іскри». У 1996 році українська жіноча команда здобула право участі в Олімпіаді. Та останнім успіхом українок у жіночому волейболі можна вважати 4 місце у Європі 2001 р. А у чоловічому волейболі міжнародні успіхи України обмежуються досить пристойним виступом у чемпіонаті Світу-98 (10 місце). Пом’якшують ці негативні враження успішні виступи на Кубках Європи харківського «Локомотиву». У вересні 2016 року в Болгарії відбулися вирішальні матчі групового етапу молодіжного чемпіонату Європи з волейболу збірна України виступала в групі 1 і зуміла здолати Німеччину з рахунком 3: 0. Цей результат дозволив команді вийти в півфінал.

https://www.youtube.com/watch?v=UJoJsyivkyY