19.01

                                                         ФК 8 клас

Тема: Акробатичні зв'язки

Акробатичні вправи є важливим засобом фізичного виховання, тому їх широко застосовують на уроках фізкультури. Ці вправи розвивають силу, спритність, почуття простору і сміливість. Разом з тим для занять акробатикою непотрібні спеціальні прилади; досить мати кілька мат, яму, наповнену тирсою.

Акробатика – самостійний вид спорту, але акробатичні вправи є невід'ємною частиною спортивної гімнастики. За допомогою акробатичних вправ розвиваються якості, які потрібні для виконання вправ на гімнастичних приладах, опорних стрибків. Вони становлять основу вільних вправ.

Перш ніж перейти до вивчення складних акробатичних вправ, слід навчитись виконувати найпростіші елементи, які становлять основу акробатичних вправ, і поступово готуватися до виконання найскладніших переворотів, сальто тощо. Під час навчання акробатичних вправ треба суворо додержувати дидактичних принципів: послідовності, доступності та ін.

 

 

 

Довгий перекид уперед. Його можна виконувати з місця без фази польоту і стрибком з фазою польоту. У першому випадку учень переходить в упор стоячи з опорою руками якнайдалі вперед від ніг, робить поштовх ногами і переходить в упор на лопатках у групуванні, закінчуючи перекид перекатом в упор присівши. Другий спосіб виконання перекиду: з напівприсіду руки ззаду виконати стрибок уперед з одночасним змахом руками вперед-угору. Тіло, описавши дугу, опускається на зігнуті руки, амортизуючи падіння. Далі гімнаст переходить на лопатки і, групуючись, приймає положення упору присівши. Цей перекид має великий діапазон складності. Виконують його стрибком з місця, з розбігу, з польотом, прогнувшись, через перешкоди і в різні кінцеві положення: упор присівши з наступним стрибком угору або вперед, у перекид і т. д.

Підйоми

Підйом махом назад з упору на руках. З упору на руках зігнувшись, активно розгинаючись у кульшових суглобах і посилаючи таз і ноги вгору-вперед, підтягнути плечі до кистей. Проходячи вертикаль, хльостовидним рухом ніг посилити мах на­зад, у кінці маху енергійно випрямити руки, подаючи плечі і впе­ред, перейти в упор, мах уперед.

Страхування і допомога. Стоячи збоку, однією ру­кою тримати під стегно, другою — під груди.

Послідовність  навчання:

1.    З упору на передпліччях підйом махом назад.

2.    З упору на руках зігнувшись, розгинаючись, підтягнути плечі до кистей.

3.    З упору на руках зігнувшись підйом махом назад з допомо­гою і без допомоги.

https://www.youtube.com/watch?v=_NaH9zWhzyU

                                                              19.01

                                                          ФК 7 клас

Тема: Повторення техніки передач м'яча 

Передача м'яча – прийом техніки володіння м'ячем, за допомогою якого партнери, переміщаючи м'яч, створюють сприятливу ситуацію для завершення атаки кидком.

Існує кілька способів виконання передач. Вони розрізняються вихідним положенням м'яча або характером руху верхніх кінцівок. Відповідно виділяють передачі м'яча від голови (зверху), від грудей, від плеча, знизу, збоку, над головою (гаком), однією і двома руками.

Всі перераховані передачі можуть здійснюватися з місця, в стрибку, в русі або після ведення.

У структурі руху при виконанні всіх способів передач виділяють:


Підготовчу фазу. Забезпечує переведення м'яча зі стійки гравця, володіючого м'ячем, до вихідного положення для початку основного руху.

Основну фазу. Забезпечує потрібний напрямок і швидкість польоту м'яча.

Завершальну фазу. Забезпечує становлення гравця в стійку готовності для подальших дій.

Зміст кожної фази визначається способом виконання передачі. Освоєння техніки передач починають вже на 2 – 3-му уроці знайомства з баскетболом, вивчаючи в певній послідовності:

– двома руками від грудей;

– однією рукою від плеча;

– двома руками від голови (зверху);

– однією рукою від голови (зверху);

– однією рукою збоку;

– однією рукою над головою (крюком);

– двома і однією рукою знизу;

– приховані передачі: під рукою, над плечем, із-за спини.

Різновиди прихованих передач вивчають при поглиблених заняттях баскетболом на етапі спортивної спеціалізації, так як їх освоєння вимагає від учнів володіння основами техніки гри вже на досить високому рівні.

Передача двома руками від грудей – основний спосіб, що дозволяє швидко і точно направляти м'яч партнеру на близьку чи середню відстань в ситуації відсутності щільної опіки суперника (рис. 1.6).

В. п. – стійка гравця, володіючого м'ячем.





Рис. 1.6. Передача м’яча двома руками від грудей



Підготовча фаза – м'яч підводять до грудей петлеподібним рухом кистей зверху вперед і вниз, потім вгору вздовж тулуба. Кисті "беруться" на себе (максимально розгинаються), маса тіла переноситься на попереду стоячу, зігнуту в коліні ногу. Позаду стояча нога майже випрямляється, зберігаючи опору на передню частину стопи, тулуб утримується у вертикальному положенні.

Основна фаза – одночасно з випрямленням спереду стоячої ноги починається послідовний розгинальний рух рук в плечових і ліктьових суглобах паралельно майданчику, а тулуб подається вгору-вперед. Останніми в роботу включаються кисті, виштовхуючи м'яч через вказівні пальці в потрібному напрямі, надаючи йому зворотне обертання; маса тіла подається на попереду стоячу ногу.

Завершальна фаза – кисті супроводжують м'яч повним згинанням в променезап'ясткових суглобах і поворотом до положення, коли великі пальці опущені вниз, тильні сторони долонь звернені один до одного, випрямлені руки розслаблено опускаються вниз. Потім гравець приходить в стійку готовності на злегка зігнутих ногах, розподіляючи масу тіла на передню частину стоп.

Також передача двома руками від грудей може виконуватись з відскоком від підлоги, яка виконується переважно на близькі дистанції, коли суперник перекриває простір вгорі. Характерною особливістю є більш повільний рух м'яча. Проте баскетболісти високого рівня майстерності здатні виконати несподівану швидкісну передачу з відскоком на середні і навіть довгі дистанції. Особливо ефектно вона виглядає відразу після ведення, коли м'яч проходить між декількома суперниками з триочкової лінії під щит.

Передача однією рукою від плеча дозволяє точно послати м'яч партнеру як на близьку, так і на значну відстань (рис. 1.7).





Рис. 1.7. Передача м’яча однією рукою від плеча

https://www.youtube.com/watch?v=YZBEPNWrMdU

https://www.youtube.com/watch?v=AWDGrez4L7U

                                                              19.01

                                                         ФК 5 клас

Тема: Розвиток уваги

“Будь уважний!”(Зоопарк)

Мета: стимулювання уваги, розвиток швидкості реакції.

Можна виконувати у вигляді фізичної розминки під музику. Дитина має виконувати рухи відповідно до команди дорослого: «зайчики» – стрибати; «конячки» – бити «копитом об підлогу»; «раки» – задкувати; «птахи» – бігати, розкинувши руки; «лелеки» – стояти на одній нозі.

“Чотири стихії”

Мета: розвиток уваги, координації слухового і рухового аналізаторів.

Граємо разом із дитиною: виконуємо рухи відповідно до слів: «земля» – руки вниз, «вода» – витягнути руки вперед, «повітря» – підняти руки нагору, «вогонь» – зробити обертання руками в зап'ясткових і ліктьових суглобах. Хто помиляється, той програв.

 

 «Слухай оплески».

Мета: тренування уваги і контроль рухової активності.

Можна виконувати усією сім’єю: йдемо по колу чи пересуваємося по кімнаті у вільному напрямку. Ведучим може бути будь хто. Коли ведучий плескає в долоні один раз, всі повинні зупинитися і прийняти позу «лелеки» (стояти на одній нозі, руки в сторони) чи яку-небудь іншу позу. Якщо ведучий плескає два рази, то  приймаємо позу «жаби» (присісти, п’яти разом, носки і коліна в сторони, руки між ступнями ніг на підлозі). На три оплески граючі відновляють ходіння.

 

ВПРАВИ ТА ЗАВДАННЯ НА РОЗВИТОК РІЗНИХ ВИДІВ ПАМ’ЯТІ

«Ти за мною повторюй і порядок не змінюй».

 Дітям пропонується повторювати слова, числа, фігури в тому ж порядку, що їх називає ведучий. Згодом кількість слів в цій вправі збільшується. Можна додавати рухи.

Бажано використовувати назви тварин (диких та домашніх), різні види транспорту, меблі, геометричні фігури, кольори та інш.

 

«Фотоапарат детектива».

Мета: розвивати короткочасну пам'ять.

Дитині  пропонується уявити себе фотоапаратом, який може сфотографувати все: якусь річ, подію, предмет тощо. Наприклад, потрібно сфотографувати шафу або книжкову полицю і запам’ятати все, що там лежить. « Фотографувати» можна протягом 1 хвилини. Потім дитина відвертається і по пам'яті називає все, що їй вдалося запам’ятати.

 

«Додай та запам’ятай».

Мета: розвиток слухової пам'яті. У цій грі можуть брати участь кілька чоловік. Розпочинаючи гру, говоримо: «Я поклала у пакет банан». Дитина повторює  та додає щось своє: « Я поклав у пакет банан і яблуко», наступний учасник гри повторює готову фразу і додає щось своє. І так далі. Можна використовувати інший варіант.  Наприклад, « У зоопарку живе слон».  А дитина: « У зоопарку живе слон і зебра», а наступний - « У зоопарку живе слон, зебра та лев» тощо.

https://www.youtube.com/watch?v=k0c9RbVOgWQ

                                                                   19.01

                                                              ЗУ 11 клас

Тема: Етапи надання домедичної допомоги

Алгоритм ваших дій має бути таким:

1. Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.
2. Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).
3. За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби  (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).
4. Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.
5. Забезпечити прохідність дихальних шляхів.     
6. Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.
7. Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.
8. Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.

МОЗ України закликає кожного свідомого українця знайти у своєму місті курси з надання першої допомоги і отримати ці практичні навички. Тому що саме ви можете врятувати чиєсь життя в критичній ситуації!

https://www.youtube.com/watch?v=6-A5NFzmkcs

                                                             19.01

                                                        ФК 10 клас

Тема: Розвиток сили

Представлені вправи підходять тим, хто любить займатися тренуванням м’язів спини в домашніх умовах. За допомогою нескладного комплексу вдається відновити правильне положення хребта, зняти напругу шийного відділу, усунути біль в попереку, поліпшити стан шлунка і навіть розтягнути бічні м’язи. Основна перевага – не знадобиться спеціальний інвентар, досить килимка для йоги.

Вправа №1

1. Ляжте спиною на підлогу та розведіть руки по сторонах. Долоні дивляться вниз.
2. Зверху на носок лівої ноги покладіть праву ногу. У такому положенні виконуйте повороти на бік вліво не відриваючи плечі від підлоги. Утримуйте ноги прямо.
3. Повторіть з іншою ногою, міняючи сторону нахилу.
4. На кожну сторону виконуйте по 10 повторень.

Вправа №2

1. Лягти спиною на підлогу, розведіть руки по сторонах, долоні дивляться вниз.
2. Зігніть 2 ноги в колінах, поставивши ліву ногу на п’яту, а праву покладіть на коліно лівої ноги.
3. Повертайте таз у ліву сторону, не відриваючи плечі і лопатки від підлоги.
4. Поміняйте ногу та робіть нахили по 10 разів на кожну сторону.

Вправа №3

1. Ляжте на спину, ноги зігнути в колінах під кутом 90 градусів. Розведіть руки, долоні дивляться вниз.
2. Не відриваючи плечі і лопатки від підлоги, повертайте ноги вправо і вліво, при цьому не змінюючи кут нахилу ніг.
3. Повторіть вправу 10 разів на кожну сторону.

Вправа №4

1. Ляжте на спину, підніміть ноги вгору, зафіксувавши коліна під кутом 95 градусів. Поперек залишається щільно притиснутий до підлоги.
2. Заведіть руки за шию або утримуйте біля скронь, у такому положенні відірвіть плечі від підлоги, напружуючи м’язи пресу.
3. Виконуючи вправу, намагайтеся не нахиляти шию до підборіддя та не відривати поперек від підлоги.

Вправа №5

1. Залишайтеся в тому ж положенні, як і у вправі №4. Замість підйому корпусу виконуйте скручування вліво і вправо.
2. Під час виконання вправи, намагайтеся тягнутися лівим ліктем до правого коліна і навпаки.

Вправа №6

1. Зберігайте вихідне положення, як з вправи №4. Відірвіть плечі від підлоги і залишайтеся в такому положенні 60 секунд.

https://www.youtube.com/watch?v=7YAzQPJYYQg

                                                                18.01

                                                           ФК 6 клас

Тема: Повторення техніки ведення м'яча

Ведення м’яча – важливий і ефективний прийом гри. Застосовується, для організації швидкого переходу у напад, для індивідуального обігрування суперника з метою пройти під щит для кидка у кошик або для передачі партнеру та для налагодження взаємодій з партнерами. Ведення – це прийом, за допомогою якого нападаючий гравець пересувається з м’ячем по майданчику, створюючи для себе або для партнерів сприятливі умови для кидка м’яча у кошик. Ведення дає змогу звільнитися від щільної опіки суперника, вийти з м’ячем з-під щита після успішної боротьби за відскок і організувати стрімку контратаку, поставити заслін партнеру або відволікати на якийсь час суперника, який очікує партнера, щоб потім передати м’яч для атаки. Ведення здійснюється послідовно м’якими поштовхами однією рукою (або почергово правою і лівою) вниз-вперед, при цьому гравець веде м’яч збоку-попереду від своїх ніг. Ноги слід згинати, щоб зберігати рівновагу і мати можливість швидко змінювати напрямок руху. Тулуб трохи подається вперед, плече і рука вільна від м’яча, не повинні підпускати суперника до м’яча (але не відштовхувати його). Використовуються різні форми ведення: високе (швидкісне); низьке з укриванням м’яча; зі зміною темпу і ритму (ефективне під час обігрування захисника). Найпоширенішими способами ведення є: проста зміна напрямку, переведення м’яча перед собою з кроком убік; ведення з поворотом кругом; переведення м’яча за спиною; комплексне застосування різноманітних способів залежить від ігрової ситуації. Для зміни напрямку переміщення під час ведення м’яча кисть накладають на бокову поверхню м’яча (протилежну новому напрямку руху), одночасно нахиляючи тулуб у бік повороту, а м’яч переводять з однієї руки на іншу. Під час обведення суперника прикривають тулубом, а ведення здійснюється дальньою від суперника рукою. 

https://www.youtube.com/watch?v=TMhp5kIxXiA

https://www.youtube.com/watch?v=iPxc6iPUXu8

                                                            18.01

                                                       ФК 7 клас

Тема: Розвиток сили 

Комплекс вправ для розвитку силової витривалості   Розминка.

1. В.п. – основна стійка. Вдих- видих. На вдих руки підняти вгору, на видих опустити вниз.
2. В.п. – стійка ноги нарізно. Права рука вгору, ліва на стегно, нахил тулуба вліво; ліва рука вгору, права на стегно, нахил тулуба вправо. - По 4 повтори в кожен бік.
3. В.п. – стійка ноги нарізно. Скручування вперед-донизу, розкручування знизу-догори. - 4 повтори.
4. В.п. – випад вперед. Зміна положення ніг вперед-назад стрибком (пружні рухи). - По 10 повторів на кожну ногу.

Загальна частина.

1. Бьорпі. (З положення стоячи зробити упор присівши, стрибком упор лежачи на зігнуті руки, потім в зворотному напрямку упор присівши та стрибок в гору).  10 повторів. 

2. Планка. 60 секунд. 

3. Стрибки на скакалці. 100 повторів. 

4. Присідання в положенні ноги нарізно. 25 повторів.
5. Віджимання від підлоги. Хлопці - на прямих ногах, -25 та більше повторів. Дівчата - з колін, -15 та більше повторів. 

6. Лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах: скручування 25 повторів

    Повторити ці 6 вправ 3-4 раунди. Інтервал відпочинку між вправами - 15 секунд, між раундами - одна хвилина.   Заключна частина.

1. Сидячи ноги нарізно. Нахил тулуба вперед, до лівої та до правої ноги - по 10 повторів.
2. Сидячи ноги разом. Нахил тулуба вперед -10 разів
3. Лежачи на спині. Підняти одну ногу та повільно підтягнути до тулуба, тримати 10 секунд. Теж саме іншою ногою.
4. Лежачи на спині, перекати -10 повторів.

https://www.youtube.com/watch?v=p70GGgNwwAw

                                                              18.01

                                                        ФК 10 клас

Тема: Повторення техніки веденння м'яча 

   У сучасному швидкому футболі ведення м’яча не має такої популярності, як колись. Якщо часто застосовувати ведення м’яча, швидкість дій команди уповільнюється, тому цей прийом не широко вживаний. Передача м’яча  партнеру завжди здійснюється швидше, ніж ведення. Однак в індивідуальних діях, коли має місце щільне прикривання суперником, гравець без ведення м’яча обійтися не може. У футболі найчастіше застосовується ведення м’яча зовнішньою частиною підйому. Гравці, крім того, користуються і веденням внутрішньою частиною стопи, серединою підйому, носком, стегнами і головою. Ведення м’яча зовнішньою частиною підйому. Стопа ноги, якою гравець виконує ведення м’яча, розвернута носком всередину , тоді рух гравця буде природним, оскільки швидкість бігу не зменшиться. Ведення м’яча внутрішньою частиною підйому. Застосовується гравцями у випадках, коли з м’ячем потрібно змінити напрямок руху. М'яча торкається внутрішня частина стопи від великого пальця до гомілки. Гравець ніби штовхає м’яч стопою, розвернутою носком від себе (зовні), а після поштовху повертається в попереднє, звичайне положення. Коліно ноги, якою гравець виконує ведення м’яча, також розвернуте від себе, тулуб дещо нахилений в бік опорної ноги. Кроки гравця під час ведення м’яча трохи збільшені. Ведення м’яча серединою підйому. Цей прийом ведення застосовується рідко, оскільки існує небезпека, що гравець може носком зачепити землю. Рух гравця тут природний, тому що відсутнє розвертання стопи зовні або всередину. Внаслідок такого прийому ведення м’яча збільшена площа дотику до нього, що і гарантує точність виконання. Ведення м’яча носком. Застосовується під час одноборства з суперником на максимальної швидкості (на “протиках”). Ведення м’яча стегном. Прийом використовується тоді, коли м’яч летить напіввисоке та під час швидкого бігу, щоб гравець не витрачав час на опущення м’яча на землю. М’яч підбивається короткими рухами стегна, частиною ближчою до коліна, догори в потрібному гравцеві напрямку. Ведення м’яча головою. Така техніка ведення м’яча не відрізняється від техніки ударів по м’ячу головою. Гравець підбиває м’яч невисоко догори- 18 вперед, наздоганяє його і знову повторює удар, рухаючись у визначеному напрямку

https://www.youtube.com/watch?v=-psLWqgkQh0

https://www.youtube.com/watch?v=RnNRBjnfa-E

                                                             15.01

                                                        ФК 10 клас

Тема: Правила гри футбол

Уперше правила були введені 7 грудня 1863 року Англійською футбольною асоціацією. Базувались правила на придуманих у Кембріджському університеті положеннях гри.

•  Грають на футбольному полі завдовшки 90—120 метрів і завширшки 45—90 метрів. На двох протилежних кінцях стоять ворота (завширшки 7,32 м і заввишки 2,44 м), куди потрібно забити м'яча. М'яч, обвід якого повинен бути 68-71 см, а маса — від 396 до 453 грамів. У момент початку гри тиск усередині кулі має бути від 0,6 до 1,1 атмосфери (600–1100 г/см²).
• Кількість запасних гравців визначається регламентом змагання і знаходиться у межах від 3 до 7.
• Рішення судді є остаточними і під час гри не переглядаються. Він сам може змінити рішення, якщо ще не відновив гру.

Для подачі скарг на дії суддів існує регламент змагання і спеціальні комітети, що розглядають дані питання.

•  Футбольний матч складається з двох рівних таймів по 45 хвилин із 15-хвилинною перервою між ними. Після перерви команди міняються воротами.

За домовленістю тривалість тайму може бути змінена. Проте домовленості потрібно досягти до початку матчу, і ця домовленість не повинна суперечити правилам змагання. Перерва між таймами не перевищує 15 хвилин й указується у регламенті змагань. Регламент змагань може потребувати додаткового часу для вирішення нічиїх.

•  За правилом 9 футбольних правил, м'яч вважається таким, що «вийшов з гри», якщо він цілком виходить за межі поля, або гра зупинена суддею.
• Голом називається ситуація, коли м'яч цілком перетнув лінію воріт, розташовану між стійками і під перекладиною, й при цьому команда, що забила гол, не порушила правил.
• Порушення караються штрафним ударом,вільним ударом,попередженням,видаленням
• Пенальті — вид штрафного удару у футболі, що пробивається з відстані 12 ярдів (приблизно 11 метрів від воріт). Тільки воротар команди, що захищається, може знаходитись між м'ячем і воротами під час пробиття цього удару. Пенальті пробивається під час звичайної гри. Схожі удари також пробиваються під час післяматчевих пенальті для визначення команди, що проходить у наступний раунд змагань у випадку, якщо матч закінчується внічию. Хоча процес пробиття цих ударів схожий з пробиттям пенальті, вони офіційно не вважаються пенальті; процес пробиття цих ударів відбувається згідно з іншими правилами.
• Вкидання м'яча є одним із способів відновлення гри. Гол, забитий безпосередньо після вкидання, не зараховується. Вкидання призначається у випадку, коли м'яч повністю перетне бокову лінію поля, з місця, де м'яч перетнув лінію на користь команди-суперниці гравця, що останнім торкнувся м'яча.
• Удар від воріт призначається, коли м'яч, останнього разу торкнувшись гравця нападаючої команди, повністю перетнув лінію воріт, і гол не був забитий. Якщо ж м'яч пішов за лінію воріт від гравця команди, що оборонялася, призначається кутовий.
• Кутовий удар є одним з найнебезпечніших стандартних положень. Команди часто відпрацьовують тактику у захисті й нападі при пробитті кутових ударів. Оскільки всі відстані наперед відомі, то грамотно пробитий кутовий удар стає прекрасним шансом забити гол. Найчастіше м'яч з кутового навішують у штрафний майданчик, де високі футболісти або відразу прагнуть пробити по воротах, або скинути м'яч під удар партнерові. Рідше подають м'яч низом, але через велике скупчення гравців при кутових опанувати м'ячем буде складніше.

https://www.youtube.com/watch?v=NSRFJhxJaM4

https://www.youtube.com/watch?v=-8hHiocbqRI

                                                            15.01

                                                      ФК 5 клас

Тема: Техніка пересування баскетболіста

Техніка пересування. Для пересування баскетболіст використовує ходьбу, біг, стрибки, зупинки, повороти. Пересування - основа техніки баскетболу. За допомогою цих прийомів гравець може правильно вибрати місце, відірватися від суперника і вийти в потрібному напрямку для подальшої атаки, досягти найбільш зручних, добре збалансованих вихідних положень для виконання інших прийомів. Ходьба. Ходьба використовується головним чином для зміни позиції в період коротких пауз або зниження інтенсивності ігрових дій, а також для зміни темпу руху у поєднанні з бігом. Біг займає в грі велике місце і є головним засобом пересування. Гравець повинен уміти в межах майданчика виконувати прискорення з різноманітних стартових положень, в будь-якому напрямку, обличчям або спиною вперед, швидко змінювати напрямок і швидкість бігу. Стрибки. Підраховано, що кваліфікований баскетболіст в середньому за гру виконує до 130-140 стрибків з різних положень і з різними завданнями. Застосовуються два способи виконання стрибка: поштовхом двома ногами і поштовхом однією ногою. Стрибок поштовхом двома ногами виконується частіше з місця з положення основної стійки. Гравець швидко присідає, злегка відводить руки назад і піднімає голову. Стрибок поштовхом двома ногами з розбігу застосовується зазвичай при виконанні кидків в кошик і при боротьбі за відскок. Стрибок поштовхом однією ногою виконується з короткого розбігу. Відштовхування проводиться таким чином, щоб максимально використовувати інерційні сили розбігу. При виконанні ряду технічних прийомів з м'ячем у безопорному положенні дуже важливим вважається вміння гравця вистрибувати на достатню висоту без активної участі рук, швидко і своєчасно. Зупинки. Відповідно до ігрової ситуації баскетболіст використовує різкі, раптові зупинки, які в поєднанні з ривками і змінами напрямку бігу дають можливість на деякий час звільнитися від опіки противника і вийти на вільне місце для подальших атакуючих дій. Зупинка здійснюється двома способами: стрибком і двома кроками. При першому способі гравець робить невисокий ковзний стрибок по ходу руху, причому, відштовхнувшись однією ногою, він подає тулуб назад і приземляється або на обидві ноги одночасно, або спочатку на поштовхову ногу з наступним присіданням. При другому використовується так званий двокроковий ритм. Тут гравець передостанній короткий крок робить з підсіданням і зі зміщенням від центру тяжіння в напрямку зворотному руху. Потім слідує останній подовжений крок, гравець виставляє ногу вперед опорою на п'яту і подальшим перекатом на всю ступню. Повороти. Нападаючий використовує повороти для відходу від захисника, закриття м'яча від вибивання. Є два способи поворотів - вперед і назад. Поворотом вперед називаються такі повороти, коли переступання виконуються в той бік, куди баскетболіст звернений обличчям, а поворотами назад, які виконуються переступанням в бік, куди баскетболіст звернений спиною. При повороті на місці гравець переносить основний центр ваги тіла на одну ногу, яка є як би віссю обертання. Виконуючи поворот в русі, гравець зближується з противником і ставить стопу опорної ноги розгорнуто в напрямку передбачуваного повороту

https://www.youtube.com/watch?v=gnQS1XKk-84

                                                             15.01

                                                         ФК 11 клас

Тема: Арбітраж змагань з футболу

• контролювати дотримання правил гри;
• контролювати хід матчу, стежити за часом гри;
• забезпечити відповідність використовуваних м'ячів вимогам Правила 2;
• забезпечити відповідність екіпіровки гравців вимогам Правила 4;
• у разі кровотечі у гравця повинен забезпечити, щоб той покинув поле. Гравець може повернутися на поле тільки по сигналу судді, що переконався в тому, що кровотеча зупинена;
• забезпечити відсутність на полі сторонніх осіб;
• надати відповідним органам рапорт про матч, що включає інформацію по всіх прийнятих дисциплінарних заходах відносно гравців і/або офіційних осіб команд, а також по всіх інших інцидентах, що відбулися до матчу, під час або після нього.

Арбітр має право:

• радитися по ходу матчу з помічниками і, там де необхідно, з резервним арбітром;
• зупинити, тимчасово перервати або припинити зовсім матч при порушенні правил;
• зупинити, тимчасово перервати або припинити зовсім матч при сторонніх втручаннях;
• зупинити матч, якщо, на його думку, гравець отримав серйозну травму, і забезпечити його відхід/винесення за межі поля;
• продовжити гру, коли команда, проти якої було здійснено порушення, отримує вигоду від такої переваги (наприклад залишається з м'ячем), і карає первинне порушення, якщо перевагою, що передбачалася, в той момент не скористалися;
• приймати заходи дисциплінарної дії по відношенню до гравців, винних в порушеннях, караних попередженням або видаленням. Він не зобов'язаний зробити такі заходи негайно, але повинен зробити це, щойно м'яч вийде з гри;
• приймати заходи відносно офіційних осіб команд, ведучих себе некоректно, і може на свій розсуд видалити їх з поля і прилеглих до поля зон.

Рішення судді є остаточними і під час гри не переглядаються. Він сам може змінити рішення, якщо ще не відновив гру.

Для подачі скарг на дії суддів існує регламент змагання і спеціальні комітети, що розглядають дані питання.

Юрій Вакс у формі арбітра ФФУ (тепер УАФ)

картатий прапорець

Суддя, його помічники і резервний мусять виступати в екіпіруванні, яке відрізняє їх по кольору від гравців обох команд і воротарів. Як правило, першими колір форми вибирають команди, потім рефері, а після них воротарі. У всієї суддівської бригади уніформа однакова.^[1] Екіпіровку арбітрам виробляють з спеціальної синтетичної тканини, яка виводить піт і зберігає комфортну температуру тіла. На відмінну від форми гравців, на футболці арбітрів є кишені.^[1] ФІФА дозволяє арбітрам носити 5 кольорів — чорний, червоний, жовтий, зелений і синій. А ось шорти, гетри і взуття мусять бути чорними.^[1]

Суддівська екіпіровка не дозволяє носіння головних уборів, за виключенням обов'язкового покриття по релігійним причинам.^[1] Сонцезахисні окуляри також неприпустимі. Вони створюють бар'єр для зорового контакту з гравцями, а також створюють ілюзію кволого зору.^[1] Суддям забороняється носити ювелірні прикраси і електроні засоби.

Окрім карток, суддівського блокноту і свистка, рефері беруть з собою на гру годинник, монетку для вирішення спору, гарнітуру для спілкування з помічниками, яка працює по типу рації. В деяких чемпіонатах арбітри також використовують спрей, що наносить зникаючу фарбу.^[1][2] Арбітр мусить мати мінімум чотири обов'язкові форми оснащення (інвентар), серед яких свисток(ки), годинник(и), картки (попередження і вилучення) і записну книжку (або інші форми ведення обліку матчу).

Суддя має чітко регламентовані форми жестикулювання, кожне з яких використовується з застосуванням звукового сигналізування за допомогою свистка.

Боковий арбітр має окремі форми жестикулювання з використання картатого жовто-червоного прапорця.

https://www.youtube.com/watch?v=59dQmSj8yE0

https://www.youtube.com/watch?v=JQPHtqlE1u0

                                                            15.01

                                                       ФК 8 клас

Тема: Стійка на голові та руках

Стоячи на маховій нозі, поштовхову вперед на носок, руки вгорі до­лонями вперед, кроком зробити випад, нахилити тулуб уперед, поставити прямі руки на підлогу на ширині плечей і махом однієї ноги і поштов­хом іншої вийти в стійку на руках. У стійці ноги поєднати, дивитися на підлогу, злегка нахиливши голову назад (рис. 1).

Послідовність навчання:

1.  Стійка на руках махом однієї ноги й поштовхом іншої з допомогою.

2.  Стоячи на відстані двох кроків від стінки, кроком поштовхової ноги й махом іншої стійка на руках, п'ятками обпертися об стінку.

У ході навчання цієї вправи слід стежити за тим, щоб тіло було пов­ністю випрямлене в плечових та грудоключичних суглобах.

Страховка: з боку махової ноги захопити за стегно або гомілку ма­хової ноги.

 

Перекат уперед упор присівши

1. Сидячи на підлозі в угрупуванні, м'яко перекотитися назад, торк­нутися підлоги лопатками, потилицею й, не затримуючись, перекотитися вперед.

2.   В упорі присівши щільно згрупуватися і, втрачаючи рівновагу, пе­рекотитися назад до торкання підлоги лопатками й потилицею, а потім ви­конати перекат уперед у вихідне положення Повертатися в упор присівши енергійним рухом плечей і голови вперед, зберігаючи угрупування.

 

Перекат назад з упору присівши в упор на лопатках зігнувшись

Сидячи в угрупуванні, м'яко перекотитися на лопатки зігнувшись, а потім поєднати перекат назад з упором на лопатки зігнувшись. Руки випрямляються і торкаються підлоги одночасно з випрямленням ніг у мо­мент торкання лопатками підлоги.

 

Перекат назад у стійку на лопатках

Сидячи в угрупуванні, виконати перекат назад і перейти в стійку на лопатках з опорою руками на пояс. Можливі варіанти з положення рук на підлозі, вздовж тулуба.

 

Стійка на голові (хлопчики)

Виконують з опорою головою та руками. З упору присівши, спир чись головою (верхньою частиною лоба) попереду рук, утворюючи рівнос ронній трикутник, поштовхом стійка на голові зігнувши ноги з наступі ним випрямленням тулуба до прямого вертикального положення (рис. 2)

Послідовність навчання:

1.   З упору присівши стійка на голові зігнувши ноги.

2.   Те саме з наступним випрямленням тіла до прямого положення.

3.   З упору присівши поштовхом обома ногами стійка на голові й повернутися у вихідне положення.

При виконанні вправ має бути повне розгинання в тазостегнових суг­лобах, носки – відтягнуті.

https://www.youtube.com/watch?v=d7so16_aoFs

                                                             14.01

                                                         ФК 7 клас

Тема: Розвиток спритності

Спритність –це здатність людини швидко і узгоджено виконувати рухові дії під час раптової зміни умов виконання. Такі умови виникають під час занять майже усіма видами спорту: гімнастика, ігрові види спорту тощо. Спритність тісно пов’язана з іншими якостами.  Щоб бути спритним, необхідно бути швидким, сильним, мати гарну координацію рухів. Кращими засобами для розвитку спритності вважаються спортивні ігри: волейбол, баскетбол, гандбол, футбол, теніс – під час них відбувається постійна зміна ігрових обставин. Розвитку спритності сприяють заняття кросовим бігом у природних умовах.

 

Вправи:

1.  Перекиди вперед-назад.

2.  Довгий перекид ( через перешкоди: набивний м’яч, мотузку, партнера).

3.  «Човниковий біг»

4.   Стрибки зі скакалкою:

       - на одній та обох ногах, з подвійним обертанням;

       - зі схрещенням рук, обертаючи скакалку вперед і назад;

5. Підкидання і ловіння м’яча у різних положеннях:

           - стоячи;

           - сидячи;

           - лежачи;

https://www.youtube.com/watch?v=HTuKTlqNOEk

                                                              14.01

                                                         ФК 5 клас

Тема: Розвиток сили

При розвитку сили використовують фізичні вправи виконання яких вимагає від учнів більшої величини зусиль, ніж у звичайних умовах. Ці вправи називають силовими.

Вправи з обтяженнями масою власного тіла не вимагають спеціального устаткування, не викликають ризику травм та перенавантажень і тому широко використовуються у практиці фізичного виховання учнів на початковому етапі їх силової підготовки.

Вправи з обтяженням масою предметів дозволяють дозувати величину зусиль відповідно до індивідуальних можливостей учнів. Велика різноманітність вправ дозволяє ефективно впливати на розвиток різних м'язових груп і всіх видів силових здібностей.

Вправи з обтяженням опором зовнішнього середовища. До них належать рухові дії, в яких величина обтяження не лімітована точно визначеними межами (біг вгору, по піску, снігу, воді).

Вправи у подоланні опору еластичних предметів ефективні для розвитку м'язової маси, а отже і максимальної сили, але менш ефективні для розвитку швидкої сили і непридатні для розвитку вибухової сили та негативно впливають на міжм'язову координацію.

Вправи у подоланні опору партнера, їх особлива цінність полягає у тому, Що, виконуючи їх, учні змушені проявляти значні вольові зусилля, змагатись У вмінні застосовувати силу для вирішення конкретних рухових завдань. Вправи у самоопорі. їх суть полягає в одночасному напруженні м'язів синергістів та антагоністів певного суглоба. Вони можуть виконуватись в режимі статичного напруження або у напруженому повільному русі по всій його амплітуді.

Вправи з комбінованим обтяженням. Дана група засобів дозволяє досягти варіативності впливу і цим підвищити емоційність та підвищити ефективність тренувань. За їх допомогою можна вирішувати завдання спеціальної силової підготовки. Наприклад, стрибки з обтяженням сприяють розвитку вибухової сили у відштовхуванні.

Вправи на тренажерах. Сучасні тренажери дозволяють виконувати вправи з точно дозованим опором як для окремих груп м'язів, так і загального впливу та вибірково впливати на розвиток певної силової здібності. Застосування тренажерів підвищує емоційне тло занять.

https://www.youtube.com/watch?v=-lxS5ogKMJY

                                                                   14.01 

                                                               ФК 9 клас

Тема: Повторення техніки ведення мяча 

Ведення м'яча в баскетболі - прийом що дає можливість гравцеві рухатися з м'ячем по майданчику з великим діапазоном швидкостей і в будь-якому напрямку.

Ведення дозволяє піти від щільно опекающего захисника, вийти з м'ячем з-під щита після успішної боротьби за відскік і організувати стрімку контратаку. За допомогою ведення можна поставити заслін партнерові або, нарешті, відвернути на час суперника, опекающего партнера, щоб потім передати йому м'яч для атаки.

У всіх інших випадках зловживати веденням не слід, щоб не знижувати швидкість контратак і не порушувати ритму ігри. Ведення здійснюється послідовними м'якими поштовхами м'яча однією рукою (або по черзі правої і лівої) вниз-вперед, трохи убік від ступень.

Основні руху виконують ліктьовий та променевозап суглоби. Ноги необхідно згинати, щоб зберігати стан рівноваги і швидко змінювати напрямку руху. Тулуб злегка подають вперед; плече і рука, вільна від м'яча, повинні не допускати суперника до м'яча (але не відштовхувати його!).

Для ведення характерна синхронність чергування кроків і рухів руки, контратакуючої з м'ячем. Гравець, просуваючись таким чином, повинен у той же час стежити за розташуванням партнерів, суперників та орієнтуватися на щит. Доцільно периопереключать зоровий контроль з м'яча на поле і назад.

Баскетболіст при веденні зобов'язаний однаково добре володіти правою і лівою рукою.

Обведення зі зміною швидкості. До несподіваних змін швидкості ведення м'яча вдаються для того, щоб відірватися від захисника. Швидкість ведення залежить насамперед від висоти відскоку м'яча від майданчика і кута, під яким він прямує до майданчику. Чим вище відскік і менше його кут (в раціональних межах), тим більше швидкість просування. При відскоку, низькому і близькому до вертикального, ведення сповільнюється і може взагалі виконуватися на місці.

+Обведення зі зміною напрямку. Її використовують головним чином для обведення суперника і проходів для атаки кільця. Змінюють напрямок таким чином: кисть накладають на різні точки бічній поверхні м'яча і випрямляють руку в потрібному напрямку. Використовують також обведення зі зміною висоти відскоку і з поворотами і переказами м'яча.

Широко використовується також спосіб обведення суперника з перекладом м'яча з однієї руки на іншу, таємно, за спиною або під ногою.

https://www.youtube.com/watch?v=jyEyCQGbTXQ

https://www.youtube.com/watch?v=LAr6oAKieHk