01.04

                                                                 ФК 7 клас
Тема: Вкидання аута

Якщо гравець команди суперника виб'є м'яч за бокову лінію футбольного поля, гравець твоєї команди повинен вкинути м'яч у поле. Ця дія називається вкиданням із-за бокової лінії.

Правила вкидання із-за бокової лінії:

1.М'яч у гру вкидається двома руками вперед із-за голови.

2.Коли ти робиш кидок,  обидві стопи повинні торкатися землі.

3.Під час вкидання м'яча не можна заступати бокову лінію.

4.Якщо при вкиданні м'яча в гру він відразу потрапляє в ворота, гол не зараховується.

5.Станьте вдвох на відстані приблизно 4-5 м і кидайте м'яч одне одному руками в ноги, щоб партнер мав змогу легко оволодіти м'ячем.

Виконання кидків на дальність після розбігу

Нахились назад, щоб якомога далі відвести м'яч. Не переступай лінію. М'яч тримай перед головою. Зроби кілька швидких кроків до бокової лінії.

Потім зроби довгий останній крок та заведи м'яч за голову. Не відривай ступню від землі. Скеруй політ м'яча за допомогою кисті й пальців, перенеси масу тіла на ногу, що стоїть спереду та швидко кинь м'яч у поле.

Проведіть між собою змагання: хто далі вкине м'яча, той перемагає

Запам’ятай:

Кидати м'яч треба партнеру, який має можливість його вільно прийняти.

Якщо ти робиш  кидок  на своїй  половині  поля, завжди кидай м'яч уперед

https://www.youtube.com/watch?v=hY7IiGf_Gy8

https://www.youtube.com/watch?v=TFZh2LVMk_k&t=13s

                                                                     01.04

                                                                  ФК 5 клас
Тема: Навчання ударам по м ячу підйомом

Удари по м'ячу ногою

Середина підйому ноги – це та частина стопи, яка покриває шнурівку взуття

Удар – основний прийом футболу. Ним здійснюється передача м’яча  або спрямування його в ворота.

Удар середньою частиною підйому ноги по нерухомому м’ячу

Щоб зробити удар по м'ячу серединою підйому, треба відійти на кілька кроків назад від нього, розігнатися, в кінці розбігу опорна нога має бути на 10—15 см збоку від м'яча. Під час удару опорна нога піднімається на носок, щоб ногою, яка робить удар, не зачепити землю.

Вправи для опанування удару м'яча серединою підйому

Стань перед м’ячем замахнись правою ногою так, щоб влучити серединою підйому, але обмежитись чітким підведенням ноги до м’яча;

Стеж, щоб правильно стояла опорна нога, а середина підйому припадала на середину м’яча

Удар внутрішньою частиною підйому по нерухомому м'ячу

Удар внутрішньою частиною підйому по нерухомому м'ячу застосовують під час коротких, середніх і довгих передач та ударах по воротах.

Він виконується так само, як і удар серединою підйому, але в останній перед ударом момент треба розвернути носок ноги назовні. Розбіг робиться під кутом у напрямку удару.

Опорну ногу треба поставити на зовнішню частину стопи збоку від м'яча на 20—30 см, сам удар спрямувати на м'яч трохи збоку від його центру.

Щоб краще опанувати прийом удару внутрішньою частиною підйому по нерухомому м'ячу, попередньо потренуйся виконувати такі вправи.

Ударяй по нерухомому м’ячу місця у бік партнера, який стоїть навпроти на відстані 5 – 6 метрів від тебе.

Стань на відстані 1-2 м від м'яча під кутом до напрямку удару. Потім подовженим кроком, подібним до стрибка, підійди до м'яча. Опинившись поряд з ним, ударом спрямуй м'яч партнеру.

https://www.youtube.com/watch?v=97QETf8tgCM

                                                                       31.03

                                                                   ФК 9 клас

Тема: Повторення ударів по мячу, що летить

Так як швидкість м'ячів, що летять, найчастіше вище, ніж тих, що котяться, то головні труднощі полягають у визначенні місця зустрічі з м'ячем, що летить. При ударах по м'ячах що опускаються і низько летять структура руху схожа з ударами по м'ячах, що котяться. Удари з поворотом і з напівліта мають деякі особливості

Удар з поворотом використовується для зміни напрямку польоту м'яча і виконується середньою частиною підйому . Опорна нога повертається в напрямку удару. Тулуб відхиляється убік опорної ноги. З поворотом тулуба починається ударний рух у горизонтальній площині.

Удар з напівліту проводиться середньою або зовнішньою частиною підйому по м'ячу відразу ж після його відскоку від землі . Опорна нога ставиться ближче до місця приземлення м'яча. Безпосередньо після відскоку наноситься удар. Гомілка в момент удару і «проводки» вертикальна, носок відтягнутий.

Удари з літа - одна з найбільш складних технічних прийомів гри. Навчаючись цим ударам, слід звернути увагу на правильність дотику ноги що б'є з м'ячем. Наприклад, гравець виконує удар по м'ячу що летить збоку від нього, намагаючись потрапити у ворота. Краще повернутися обличчям до м'яча і в момент його наближення, нахиляючи тулуб в сторону опорної ноги, нанести удар серединою підйому в середину м'яча. Як правило, коли удар виходить правильно, м'яч летить точно в ціль. Ця ж особливість характерна для ударів з літа внутрішньою стороною стопи і зовнішньою частиною підйому. Мабуть, з усіх видів ударів з літа найскладнішим є удар через голову. Він виконується так. Коли м'яч опускається до рівня плечей, тулуб необхідно подати тому, опорну ногу зігнути в колінному суглобі, а б'є ногу направити різко вгору, завдавши удару посередині м'яча. Щоб м'яч не полетів при цьому вгору, а тому, слід завдати удару в той момент, коли носок що б'є ноги «дивиться» вгору. Такий удар особливо гарний і несподіванка для суперника, коли футболіст завдає його в польоті.

https://www.youtube.com/watch?v=jaqJHExeKxI

https://www.youtube.com/watch?v=3PSoDqO0pQo

                                                                30.03

                                                            ФК 5 клас
Тема: Навчання техніці гри головою

Удари по м’ячу головою виконуються тільки в футболі. Гра головою є невід’ємною  частиною футбольного матчу.

Удари по м'ячу середньою частиною лоба

Щоб повноцінно провести гру у футбол, слід уміти робити удар головою по м'ячу як в атаці, так і в захисті. Техніка ударів по м'ячу головою найскладніша в футболі, тому тобі знадобляться терпіння та сміливість в опануванні тренувальних вправ. Атакуй м'яч з відкритими очима, удар роби серединою лоба. Зроби крок уперед і зігни ноги в колінах. Коли м'яч летить, дивись на нього. Удар по м'ячу роби лобом.  Удар іншою частиною голови може бути небезпечним. Коли відбиваєш м'яч, напружуй м'язи шиї, і щоб послати його в потрібному напрямку. Колона гравців шикується навпроти ведучого з м'ячем на відстані 2-3 м від нього. Ведучий кидає м'яч знизу першому в колоні, той повинен повернути йому м'яч точним ударом голови. Після цього перший гравець (який уже виконав удар) стає на коліна, а ведучий кидає з-за голови м'яч наступному гравцю, який повторює всі дії першого та пригинається, тримаючи голову прямо.

Коли всі гравці в колоні виконають удари головою, ведучий стає першим у колоні, а останній гравець стає ведучим. Гра триває доти, поки всі гравці спробують себе в ролі ведучого

Удари по м’ячу на точність

Гравець має підкинути м’яч для удару головою, б’є його після відскоку від стіни ловить. Потім прагне двічі поспіль (не торкаючись руками) вдарити м’яч у стінку. З кожним разом кількість ударів треба збільшувати. Гравець тримає м'яч вище голови партнера, який стоїть перед ним. Парт­нер, стрибаючи, б'є по м'ячу головою. Після 6 стрибків гравці міняються місцями.

Коли навчишся виконувати удар по м'ячу головою з місця, починай освоюва­ти такий удар з розбігу.

https://www.youtube.com/watch?v=e3lavmO8FC4

                                                              30.03

                                                           ФК 6 клас
Тема: Техніка гри воротаря

Перемога на футбольному полі багато в чому залежить від умінь воротаря. Йому доводиться ловити і відбивати м'ячі, при цьому падати і знову вставати на ноги, щоб не пропустити м'яч у ворота.

Ловіння м'яча, що летить збоку від воротаря

Воротарю доводиться ловити м'яч, що може летіти у ворота з різних боків.

Ловіння м'яча, що котиться збоку від воротаря

М'яч, що котиться збоку, воротар може ловити у падінні або у стрибку. Намагаючись дістати м'яч, воротар плавно, але швидко опускається на поверхню поля, послідовно торкається його гомілкою, стегном, боком і рукою. М'яч треба ловити так, щоб одна рука була позаду м'яча, а друга його накривала зверху. Після цього м'яч треба зразу притиснути до грудей.

Поради:

·          не приземляйся на руки або живіт - це небезпечно;

·          прийом м'яча, що котиться збоку від воротаря, тренуйся виконувати на м'якій поверхні (мати, газон);

·          уважно слідкуй за м'ячем, а впіймавши його, міцно обхопи пальцями;

·          щільно притискай м'яч до грудей, не допускай відскоку, бо м'яч може перехопити нападник суперника.

Виконуй самостійно!

1.Із вихідного положення, стоячи на колінах і тримаючи м'яч у руках, за першим сигналом виконай падіння на лівий бік, витягнувши руки з м'ячем. За другим сигналом займи вихідне положення. Виконуй вправу у різні боки.

2. Із вихідного положення, стоячи на колінах, виконай падіння на м'яч, що лежить збоку від тебе (праворуч або ліворуч). Захопивши м'яч, притисни його до грудей.

3. Із основної стійки воротаря виконуй попередню вправу, але з наступним швидким підніманням (вправу виконуй у різні боки).

4. Стоячи у воротах, кидай м'яч у штангу. Після відско­ку м'яча, спробуй упіймати його у падінні чи стрибку.

Відбивання м'яча однією і двома руками

Часто трапляється, що воротар у падінні не може заволодіти м'ячем. У таких випадках він відбиває м'яч долонею. Іноді воротар може дотягнутися до м'яча лише кінчиками пальців.

Відбивання м'яча у стрибку

Якщо м'яч опускається перед ворітьми, і виникає загроза, що суперник оволодіє м'ячем, воротар повинен відбити м'яч кулаком або двома кулаками. Цей прийом здійснюється, здебільшого, у стрибку за рахунок різкого випрямлення рук у ліктьових суглобах.

Виконуй самостійно!

1. Стоячи на місці, відбивай кулаком підвішений м'яч.

https://www.youtube.com/watch?v=eqYsIcayiUk

                                                                    30.03

                                                                 ФК 7 клас
Тема: Вкидання аута

Якщо гравець команди суперника виб'є м'яч за бокову лінію футбольного поля, гравець твоєї команди повинен вкинути м'яч у поле. Ця дія називається вкиданням із-за бокової лінії.

Правила вкидання із-за бокової лінії:

1.М'яч у гру вкидається двома руками вперед із-за голови.

2.Коли ти робиш кидок,  обидві стопи повинні торкатися землі.

3.Під час вкидання м'яча не можна заступати бокову лінію.

4.Якщо при вкиданні м'яча в гру він відразу потрапляє в ворота, гол не зараховується.

5.Станьте вдвох на відстані приблизно 4-5 м і кидайте м'яч одне одному руками в ноги, щоб партнер мав змогу легко оволодіти м'ячем.

Виконання кидків на дальність після розбігу

Нахились назад, щоб якомога далі відвести м'яч. Не переступай лінію. М'яч тримай перед головою. Зроби кілька швидких кроків до бокової лінії.

Потім зроби довгий останній крок та заведи м'яч за голову. Не відривай ступню від землі. Скеруй політ м'яча за допомогою кисті й пальців, перенеси масу тіла на ногу, що стоїть спереду та швидко кинь м'яч у поле.

Проведіть між собою змагання: хто далі вкине м'яча, той перемагає

Запам’ятай:

Кидати м'яч треба партнеру, який має можливість його вільно прийняти.

Якщо ти робиш  кидок  на своїй  половині  поля, завжди кидай м'яч уперед

https://www.youtube.com/watch?v=hY7IiGf_Gy8

https://www.youtube.com/watch?v=TFZh2LVMk_k&t=13s

                                            30.03

                                  Фізична культура
                                           8 клас
Тема:Тактика гри в нападі

Головна задача нападу - порушення організованих оборонних дій противника, подолання індивідуального і групового опору, яке дозволило б завершити атаку взяттям воріт. Вирішують ці задачі швидкість і точність виконання індивідуальних, групових і командних дій.

Командні тактичні дії

Командні тактичні дії представляють певну систему ведіння гри з різним розставлянням гравців на полі.

У сучасному футболі частіше за все застосовують дві основне розставляння гравців: 4 + 3 + 3 і 4 + 4 + 2. 

Розставляння 4 + 3 + 3 передбачає включення в лінію оборони двох центральних оборонців (переднього і заднього) і двох крайніх оборонців (правого і лівого), а в лінію півзахисту трьох гравців - двох крайніх півзахисників і одного центрального. Лінія атаки складається з трьох нападників - правий і лівий крайні і центральні.

Розставляння 4 + 4 + 2 передбачає таке ж розташування лінії захисту, як і в системі 4 + 3 + 3, з тією лише різницею, що обидва центральних оборонця частіше включаються в атакуючі дії завдяки тому, що серед чотирьох півзахисників є «опорний» півзахисник, який завжди готів залишитися в обороні замість центрального оборонця, що включився в атаку.

Два нападників будують гру на швидких атакуючих діях. Вони повинні бути високотехнічний гравцями, що уміють бездоганно виконувати технико-тактичні дії на великій швидкості і завдавати точних завершальних ударів у ворота.

Найсильніші команди дотримуються тактичної концепції, що виявляється в збалансованій рівновазі між нападом і обороною 

У футболі розрізнюють дві системи нападу - швидкий прорив і позиційний напад. Обидві застосовуються при різному початковому розставлянні гравців.

Позиційний напад використовують проти добре організованої оборони противника. Для цього способу характерний неквапливий розиграш м'яча, повільне просування гравців уперед з використанням великого числа різноманітних передач м'яча (не тільки уперед, але і назад, упоперек поля). Такі дії передбачають вишукання слабих місць в обороні противника і створення умов для успішного єдиноборства або несподіваного виходу атакуючого гравця на ударну позицію, а також для того, щоб збити темп гри, зберегти контроль над м'ячем і виграти час.

У позиційному нападі виділяються три фази: переклад м'яча із зони захисту в зону нападу, заняття позицій і підготовка прориву, прорив і завершення атаки.

Для успішного здійснення позиційного нападу необхідне уміння створити оперативний простір і чисельну перевагу над противником на певній дільниці поля і ефективно використати взаємодії між двома-трьома гравцями і реалізувати досягнуту перевагу.

Швидкий прорив є гострою тактичною зброєю. Суть його складається в тому, що, відібравши м'яч у противника, гравці максимально швидко переміщаються в зону нападу і туди ж переводять м'яч. Вони прагнуть найкоротшим шляхом вийти до комірів противника, позбавити його часу для організації оборони і завершити атаку ударом у ворота до повернення що захищаються на свою половину поля.

Успіх атакуючих дій тут залежить від уміння максимально швидко рухатися без м'яча і з м'ячем і зберігати при цьому високу точність виконання технічних прийомів, а також від уміння використати різноманітні тактичні комбінації.

У швидкому прориві виділяються три фази: оволодіння м'ячем, перехід в атаку і швидка довга передача м'яча уперед; маневрування в середині поля і створення чисельної переваги перед комірами противника; завершення атаки або реалізація чисельної переваги.

Застосування тієї або інакшої системи залежить від сили противника, стилю його гри, тактики гри в обороні і т. д.

Групові тактичні дії

Добре організовану оборону, що має чисельну перевагу над тими, що атакують, можна подолати тільки узгодженими колективними діями. З цією метою широко використовують взаємодії двох, трьох і більш гравців.

Самої простою тактичною комбінацією в нападі є передача м'яча між двома або декількома нападниками, прагнучими таким чином обіграти оборонців і створити на якійсь дільниці короткочасну чисельну перевагу над противником.

https://www.youtube.com/watch?v=6uPF0b7oB_M

                                                               30.03

                                                            ФК  9 клас
Тема: Вкидання аута

Вкидання м'яча є одним із способів відновлення гри. Гол, забитий безпосередньо після вкидання, не зараховується. Вкидання призначається у випадку, коли м'яч повністю перетне бокову лінію поля, з місця, де м'яч перетнув лінію на користь команди-суперниці гравця, що останнім торкнувся м'яча.

Процедура[ред. | ред. код]

Гравець виконує вкидання під час гри

Гравець, що вкидає м'яч, знаходиться лицем до поля і кидає м'яч двома руками з-за голови, торкаючись при цьому частиною обох ступень або бічної лінії, або землі за межами бокової лінії. При цьому м'яч повинен перетнути бокову лінію в тій точці, в якій він покинув межі поля. Гравці протилежної команди в момент вкидання повинні знаходитися на відстані не менше 2 м від гравця, що кидає. Він не може чіпати м'яч раніше, ніж той торкнеться іншого гравця. М'яч вважається у грі коли він входить у межі поля.

Порушення і покарання[ред. | ред. код]

Якщо гравець, що виконує вкидання повторно торкнеться м'яча (не руками) до того моменту як він (м'яч) не торкнеться будь-якого іншого гравця, то протилежна команда одержує право на виконання вільного удару з місця, де сталося торкання.

Якщо вкидаються повторно стосується м'яча руками:

• Якщо це воротар в межах свого штрафного майданчика, то протилежна команда одержує право на виконання вільного удару з місця, де сталося торкання;
• Якщо це польовий гравець, або воротар за межами своєї штрафної площі, то в залежності від місця порушення, протилежна команда одержує право на виконання штрафного або 11-ти метрового удару .

За всі інші порушення даного Правила, право на виконання вкидання переходить до протилежній команді.

Вкидання з виконанням сальто

Цікаві особливості[ред. | ред. код]

• Відстань до бокової лінії від гравця, що виконує вкидання м'яча, фактично не обмежується. Важливо лише, щоб гравець частиною обох ступнів торкався землі за межами бокової лінії, знаходився на одному рівні з полем (так, наприклад, не можна виконувати вкидання з трибуни або ж з будь-якого іншого підвищення), а м'яч увійшов у гру в тій точці, через яку він гру покинув.
• Якщо при виконанні вкидання гравець кидає м'яч уздовж бічної лінії і при цьому у нього не виходить вкинути м'яч у поле (така ситуація іноді зустрічається у футболі), це не вважається неправильним введенням м'яча в гру. Команда отримує право повторити вкидання, так як фактично воно не було зроблено.
• Останнім часом у футболі став популярним акробатичний прийом, коли м'яч з ауту вводиться з виконанням сальто вперед (відео). Крім естетичного ефекту подібний прийом несе і раціональне зерно - кут вкидання збільшується і м'ячу надається додаткова швидкість, внаслідок чого він відлітає набагато далі, ніж звичайно.

https://www.youtube.com/watch?v=hY7IiGf_Gy8

                                                      29.03

                                                    ФК 7 клас

Тема: Вдосконалення ударів підйомом

Вправи для опанування удару м'яча серединою підйому

Стань перед м’ячем замахнись правою ногою так, щоб влучити серединою підйому, але обмежитись чітким підведенням ноги до м’яча;

Стеж, щоб правильно стояла опорна нога, а середина підйому припадала на середину м’яча

Удар внутрішньою частиною підйому по нерухомому м'ячу

Удар внутрішньою частиною підйому по нерухомому м'ячу застосовують під час коротких, середніх і довгих передач та ударах по воротах.

Він виконується так само, як і удар серединою підйому, але в останній перед ударом момент треба розвернути носок ноги назовні. Розбіг робиться під кутом у напрямку удару.

Опорну ногу треба поставити на зовнішню частину стопи збоку від м'яча на 20—30 см, сам удар спрямувати на м'яч трохи збоку від його центру.

Щоб краще опанувати прийом удару внутрішньою частиною підйому по нерухомому м'ячу, попередньо потренуйся виконувати такі вправи.

https://www.youtube.com/watch?v=HC37i6eDp-Y

                                                                29.03

                                                            ФК 6 клас
Тема:Зупинка м яча

Зупинки служать засобом прийому й оволодіння м'ячем. Ціль зупинки – погасити швидкість м'яча, що котиться або летить для здійснення подальших дій.

Зупинка ногою. Основні фази руху є загальними для різних способів.

Підготовча фаза – прийняття вихідного положення – характеризується переносом ваги тіла на опорну ногу, що трохи зігнута для стійкості. Нога, що зупиняє, посилається назустріч м'ячеві.

Рис. 5. Зупинка м'яча ногою: а – внутрішньою стороною стопи; б – підйомом; в-стегном

Робоча фаза – амортизуюучий рух зупиняючою ногою, яка трохи розслаблена. У момент зіткнення з м'ячем (або трохи раніш) починається рух ноги назад. Швидкість руху поступово сповільнюється [17,72].

Завершальна фаза – прийняття необхідного положення для наступних дій. Загальний центр ваги тіла переноситься убік зупиняючої ноги і м'яча.

Зупинка внутрішньою стороною стопи (Рис. 5, а). Для зупинки м'яча, що котиться, нога виноситься назустріч м'ячу. Стопа повернута назовні на 90°. У момент зіткнення м'яча і стопи нога відводиться назад до рівня опорної ноги.

При зупинці м'ячів, які низько летять, у підготовчій фазі нога, що зупиняє, більше згинається в колінному суглобі і піднімається до рівня м'яча. М'ячі, які високо летять зупиняються в стрибку.

Зупинка підошвою. При наближенні м'яча, що котиться назустріч, нога виноситься вперед. Носок піднятий вгору під кутом 30–40°. Поступальний рух назад незначний.

Для того щоб зупинити підошвою м'яч, що опускається, необхідно точно розрахувати місце його приземлення. Носок ноги піднятий. У момент торкання м'яча землі він накривається (але не давиться) підошвою.

Зупинка підйомом. При зупинці м'ячів, що опускаються з високої траєкторії, стопа ноги, розташована паралельно землі (Рис. 5, б). Поступальний рух проводиться вниз-назад.

Зупинка стегном. Необхідно розташувати стегно під прямим кутом до м'яча, що летить (Рис. 5, в). М'яч стикається із середньою частиною стегна. Поступальний рух проводиться вниз-назад.

Зупинка м'яча грудьми. У підготовчій фазі футболіст повертається обличчям до м'яча (Рис. 6), ноги на ширині пліч або невеликого кроку (50–70 см), груди подаються вперед, руки злегка зігнуті. При наближенні м'яча тулуб відводиться назад, плечі і руки – вперед.

М'ячі, які високо летять, зупиняються грудьми в стрибку.

Рис. 6. Зупинка м'яча грудьми та переведення м'яча зовнішньої частиною підйому

Зупинка м'яча головою рідше використовується в грі, тому що вона важка за виконанням. Зупиняють м'яч переважно чолом (середина чола) поступальним рухом вниз або назад.

Зупинка м'яча з переведенням. Сучасний футбол характеризується тим, що гравці ще до прийому (зупинки) м'яча повинні прийняти рішення про подальші дії. Зупинки з переведенням саме і дозволяють не тільки погасити швидкість м'яча, але і цілеспрямовано змінити його напрямок, зручно підготуватися для подальших дій.

Переведення переважно виконуються убік (вправо – уліво) або назад (за спину) [18,240].

Розглянемо особливості переведення на прикладі переведення м'яча зовнішньою частиною підйому (Рис. 6). Нога, що зупиняє, виноситься вперед. Стопа розвертається назовні. Рух ноги назад за м'ячем проводиться з таким розрахунком, щоб накрити його в момент відскоку. Тулуб повертається убік подальшого руху м'яча.

https://www.youtube.com/watch?v=KzBY2T9vj0A