12.01
ЗУ 11 клас
Тема: Базова підтримка життя.
Смерть, ознаки клінічної та біологічної смерті, методи оживлення постраждалих - СЛР
Живий організм не гине одночасно із зупинкою дихання та припиненням серцевої діяльності, а навіть після їх зупинки продовжує якийсь час жити. Цей час визначається здатністю мозку вижити без надходження до нього кисню і триває 4-6 хв, як правило, - 5 хв. Цей період, коли всі згаслі життєво важливі процеси організму ще оборотні, називається клінічною смертю. Клінічна смерть може бути викликана сильною кровотечею, електротравмами, утоплениям, рефлекторною зупинкою серця, гострим отруєнням тощо.
Основні ознаки клінічної смерті:
• відсутність пульсації над магістральними артеріями (сонною та стегновою);
• відсутність самостійного дихання;
• відсутність реакції на світло, стійке розширення зіниць.
Допоміжні ознаки:
• зміна забарвлення шкіри (блідо-сіра чи синюшна);
• втрата свідомості;
• відсутність рефлексів та втрата м'язового тонусу.
Якщо з трьох ознак клінічної смерті визначають одну з перших двох, то потрібно негайно приступати до реанімації, адже своєчасно розпочата реанімація (протягом 3-4 хв після зупинки серця) може повернути постраждалого до життя.
Важливим фактором, що впливає на тривалість клінічної смерті, є температура навколишнього середовища. При раптовій зупинці серця клінічна смерть в умовах нормотермії триває до 5 хв, при мінусових температурах - до 10 хв і більше. Тривалий період вмирання значно погіршує ефективність реанімації. Внаслідок незворотних змін у організмі, насамперед у ЦНС, настає біологічна смерть і повернення до життя неможливе.
Комплекс невідкладних заходів, які здійснюють постраждалим у стані клінічної смерті, що сприяє відновленню життєдіяльності організму й попередженню незворотних порушень його органів та систем, називається реанімацією. Людина, яка здійснює оживлення постраждалого, - реаніматор.
Повернути постраждалого до повноцінного життя можна лише завдяки кваліфікованому та послідовному проведенню комплексу реанімаційних заходів.
Основні ознаки біологічної смерті:
1. Симптом Белоглазова або "котяче око".
Цей симптом виникає через приблизно півгодини після настання біологічної смерті. Тканини людини втрачають еластичність, тому, стискаючи око мертвого з двох боків, очне яблуко деформується, приймаючи витягнуту форму, а зіниця стає схожою на зіницю кішки.
Висихання рогівки та слизової оболонки ока.
Цей симптом проявляється через 1,5-2 год. Слізні залози після смерті не функціонують, а значить - не зволожують очне яблуко. Тому рогівка ока померлого втрачає блиск, стає сірою, мутною, з жовтуватим нальотом. Губи також висихають, стають щільними, зморшкуватими, набуваючи бурого кольору.
2. Трупні плями.
Під дією сили тяжіння після смерті в тілі людини відбувається перерозподіл крові. Кров припиняє свій рух по судинах і поступово перетікає в більш низько розташовані частини тіла, розширюючи таким чином капіляри, які просвічують крізь шкіру, створюючи ефект синюшно-багряних плям. Трупні плями мають мармуровий малюнок. Зі зміною навколишнього середовища колір трупних плям змінюється. Якщо біологічна смерть настала через велику крововтрату, трупних плям може і не бути або вони можуть мати дуже блідий відтінок. Протягом першої доби після смерті трупна кров ще не згортається і при переміщенні трупа може перетікати, внаслідок чого локалізація і вигляд трупних плям можуть змінюватися. Визначити наявність згортання крові досить просто: потрібно натиснути пальцем на пляму. Якщо кров все ще не згорнулася, пляма від натискання побіліє. Таким чином визначають приблизний час смерті та ймовірність переміщення трупа.
3. Трупне задубіння.
Біохімічні процеси в мертвому тілі призводять до його задубіння, що настає через 2-4 години після смерті.
4. Трупне охолодження.
Температура тіла, що опустилася до позначки 20-25°, свідчить про достовірне настання смерті. Швидкість охолодження залежить від стану навколишнього середовища. Як правило, тіло остигає на один градус за годину.
СЛР - Серцево-легенева реанімація
Серцево-легенева реанімація - техніка невідкладної медичної допомоги, спрямована на відновлення життєвих показників організму і виведення його зі стану клінічної смерті завдяки штучній вентиляції легень (штучне дихання) та непрямому масажу серця. Показами до проведення СЛР є втрата свідомості, пульсу, дихання.
СЛР можуть проводити один або кілька рятувальників, що бажаніше. Співвідношення натискань на грудну клітку (непрямий масаж серця) і вдихів рот у рот - 30/2, тобто - 30 натискань і 2 вдихи. Після проведення 4-5 циклів (30/2) потрібно перевірити життєві покази (пульс, дихання).
Рятувальник має право відмовитися від штучного дихання роту рот з таких причин:
• він не знайомий з постраждалим;
• він не має маски-клапана для проведення штучного дихання. Тоді проводить 200 натискань на грудну клітку, після чого перевіряє життєві покази.
Умови припинення проведення СЛР:
• виявлення життєвих показів: прощупується пульс, постраждалий почав дихати;
• приїзд бригади швидкої медичної допомоги. Важливо: передача постраждалого медикам відбувається "з рук у руки», тобто рятувальник продовжує проводити СЛР доти, поки медики його не замінять.
• повне фізичне виснаження рятувальника.
Частота натискань на грудну клітку становить приблизно 100 натискань за хвилину. Легко запам'ятати: American Heart Association та British Heart Foundation рекомендують проведення СЛР у такт пісні Staying Alive, групи Bee Gees. Її темп становить 103 удари на хвилину, що майже ідеально відповідає швидкості проведення непрямого масажу серця, а мотив і темп легко запам'ятовуються.
Рятуючи потопельника, потрібно попередньо провести 5 рятувальних вдихів, після чого починати проведення СЛР.
Алгоритм проведення СЛР:
Виявивши постраждалого, встановіть із ним голосовий контакт, зберігаючи дистанцію і пам'ятаючи про власну безпеку (зброя, гранати, гострі предмети, арматура, електричний струм, агресивні тварини, агресивні люди).
Для надання невідкладної допомоги, як принцип пріоритету власної безпеки, рекомендують використовувати нітрилові рукавички. Наближайтеся до постраждалого з голови. Встановіть тактильний контакт, поплескавши по плечу. Стежте за реакцією постраждалого, визначте ступінь його свідомості. Поставте кілька запитань ("Я можу Вам допомогти?", "Що трапилось?").
Якщо постраждалий НЕ реагує, підійдіть ближче, заблокуйте найближчу руку коліном (захист від можливої агресивної реакції постраждалого), повторіть зазначені вище дії з більшою інтенсивністю, - може, людина спить або перебуває в стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Перевірте життєві покази: пульс, дихання. Пульсацію сонної артерії перевірте, приклавши вказівний та середній пальці збоку від гортані, натиснувши на шию. Однак тепер лікарі віддають перевагу перевірці дихання, ніж пульсації.
Перевірте порожнину рота на наявність сторонніх предметів, забезпечте прохідність верхніх дихальних шляхів, закинувши голову постраждалого назад, і підніміть підборіддя.
Перевірте дихання постраждалого способом "ЧБВ" (чую, бачу, відчуваю):
1) наблизьте вухо до рота постраждалого, щоб почути дихання;
2) поверніть свою голову в бік грудної клітки постраждалого, стежте за її рухом;
3) покладіть вільну руку на ділянку грудей та відстежуйте рух руки. Якщо пульсу і дихання НЕМАЄ - викликайте бригаду швидкої медичної допомоги; починайте проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР).
Звільніть грудну клітку постраждалого від одягу.
Для точного визначення місця натискання використовують спосіб "V V V", який дає змогу умовно розділити грудну клітку на ТРИ РІВНИХ частини, від яремної ямки вгорі до мечоподібного відростка внизу. Натискання проводять основою долоні на нижню частину середньої третини грудини.
Розмістіть основу долоні в місце натискання. Під час проведення непрямого масажу серця потрібно ваші руки зчепити в замок, адже вони почнуть пітніти і ви будете витрачати багато енергії на утримання їх разом, що негативно впливатиме на результативність проведення рятувального заходу.
• Положення рук при непрямому масажі серця
• Місце дотику руки і грудини
• Накладання рук на грудину
• Натискання на грудину
Схиліться над постраждалим. Тримайте спину рівно. Лінія прямих рук рятувальника повинна бути перпендикулярною грудній клітці постраждалого. Основна маса вашого тіла (руки, плечі) розташована НАД грудною кліткою постраждалого, що забезпечить максимальне натискання при мінімальній витраті енергії (це важливо, адже буває, що "качати" постраждалого доводиться довго).
Перед проведенням дихання рот у рот без маски-клапана накрийте губи постраждалого одягом (його футболка, мінімум 2 шари). Наберіть повні легені повітря, затисніть ніс постраждалого, зробіть два глибоких плавних вдихи. Рекомендують використовувати одноразову маску-клапан, її зручно носити в рюкзаку, штанах, на зав'язці ключів (маска-клапан вбереже вас від прямого тілесного контакту з незнайомою особою; забезпечить ефективніше проведення дихання роту рот).
Пам'ятайте! Всі маніпуляції під час надання домедичної допомоги ви повинні виконувати в рукавичках!
СЛР рекомендують проводити удвох, що підвищить її ефективність та збереже ваші сили для тривалої маніпуляції. Залучіть помічника (товариш, випадковий перехожий). Розподіл функцій між рятувальниками: один "качає", другий дихає; дії відбуваються почергово: 30 натискань 2 вдихи; періодично міняйтеся місцями для збереження і відновлення сил.
Провівши 4-5 циклів, перевірте життєві покази постраждалого. Не проводячи штучного дихання, перевірку життєвих показів здійснюють після кожних 200 натискань.
https://www.youtube.com/watch?v=0rpKPRUpnwA
В момент протидії кидку захиснику доцільно використовувати обманні дії, що в певній мірі змусить нападаючого приділити більше уваги збереженню м'яча, ніж кидку в корзину, що негативно впливає на влучність.
