14.01

                                                           ФК 11 клас

Тема: Фізична підготовка футболіста

Фізична підготовка спрямована на розвиток фізичних здібностей організму. Виділяють загальну і спеціальну фізичну підготовку. Загальна фізична підготовка передбачає всебічний розвиток фізичних здібностей, спеціальна - розвиток якостей і функціональних можливостей, специфічних для футболістів. Мета спеціальної фізичної підготовки - досягти виконання складних прийомів володіння м'ячем на високій швидкості, покращити маневреність і рухливість футболіста в іграх, підвищити рівень його морально-вольових якостей.

У цьому ж розділі навчаються отримують необхідні відомості про основи техніки і тактики гри, правил гри і основам суддівства. Практичний розділ програми включає загальну, спеціальну фізичну, технічну підготовку, тактичну підготовку, участь у змаганнях і здачу контрольних нормативів за окремими видами підготовки.

Загальна фізична підготовка юного футболіста забезпечується вправами загальнорозвиваючого характеру і вправами з інших видів спорту: легкої атлетики, гімнастики, лижного спорту, плавання та ін За допомогою цих вправ досягається всебічний розвиток рухових і швидкісно-силових якостей, зміцнюється м'язовий апарат, підвищується витривалість і загальна тренованість дітей і підлітків.

Спеціальна фізична підготовка будується з урахуванням особливостей ігрової діяльності футболіста і включає вправи, що сприяють розвитку спеціальних якостей юного футболіста.

Інтенсивність і тривалість вправ, співвідношення загальної і спеціальної фізичної підготовки визначається віковими особливостями вихованців і рівнем їх підготовки.

У практиці підготовки юних футболістів особливо виділяють спритність, швидкісно-силові якості, силу, швидкість, витривалість і гнучкість. Залежно від вікових особливостей в плануванні занять з фізичної підготовки роблять акцент на вихованні певних фізичних якостей з метою їх посиленнячи доведення до потрібного рівня.

На етапі початкового навчання фізична підготовка необхідна для всебічного розвитку організму дітей і для правильного формування основних рухових функцій. Експериментально показано: міцність освоєння прийомів володіння м'ячем в чому залежить від рівня розвитку фізичних якостей. Вікові особливості дітей молодшого шкільного віку дозволяють направлено впливати на розвиток насамперед таких якостей, як спритність, гнучкість, швидкість і швидкісно-силові.

На етапі спеціалізації фізична підготовка спрямована на виховання швидкості, спритності, швидкісно-силових якостей, сили і витривалості. Організм підлітка, з одного боку, дозволяє значно збільшити фізичні навантаження, а з іншого - вимагає надання йому достатнього перерви для відновлення після тривалих навантажень. Особливої ‹уваги заслуговують навантаження, спрямовані на вдосконалення силових здібностей і витривалості.

На етапі спортивного вдосконалення фізична підготовка має більш виражену спеціальну спрямованість, ніж на етапах початкового навчання та спеціалізації. Завершення формування організму дозволяє значно наблизити підготовку футболістів-юнаків до підготовки дорослих гравців високої кваліфікації. Однак функціональні можливості юнаки складають приблизно лише 70-80% можливостей дорослого. Тому підготовку юних футболістів у складі команд майстрів необхідно постійно контролювати. Збільшений рівень розвитку функцій і систем дозволяє зробити акцент у фізичній підготовці на розвитку таких якостей, як витривалість і сила. У той же час у зв'язку зі зниженням у юних футболістів приросту показників швидкості, спритності і гнучкості необхідно продовжувати удосконалювати ці якості за рахунок підбору адекватних засобів.

У підготовці футболістів використовується безліч різних вправ: від простих - біг, стрибки, силові вправ, удари по нерухомому м'ячу, передача м'яча в парах, до найскладніших: ігрових вправ з рішенням складних ігрових завдань, координаційних вправ аеробіки та акробатики.

Вплив кожного з цих вправ на функціональні системи організму футболістів і їхній інтелект неоднаково, і тому строковий тренувальний ефект вправ розрізняються як за величиною, так і за спрямованості.

https://www.youtube.com/watch?v=0kwnSn28ejg

https://www.youtube.com/watch?v=ICT2sCyzyUE&t=715s

                                                               14.01

                                                          ФК 6 клас

Тема: Повторення техніки пересування 

Навчання складається з послідовного вивчення техніки кожного способу і поєднання різних способів. Навчання переміщенням слід починати з ознайомлення техніки виконання основної стійки, бігу і зупинки. Далі вивчають техніку стрибків і поворотів.
При переміщенні приставними кроками необхідно слідкувати за тим, щоб рухи були м'якими, а кроки - ковзними, а не підстрибуючими.
Під час бігу важливо зосереджувати увагу на правильну поста­новку ступні. На заняттях послідовно включають біг по прямій, з переміною напрямку і темпу. Чергування бігу по прямій та з прискоренням.
Техніку ривка вивчають з різних вихідних положень: із звичайної стійки, спиною до напрямку руху, з низького старту, після повороту вперед, назад, серії поворотів тощо. Ривки виконуються в різних напрямках, з послідовним збільшенням початкової швидкості і довжини відрізків, що пробігають з максимальною швидкістю.

Значення стрибків
Навчити ба­скетболіста стрибкам - означає навчити його правильно відштовхуватися, високо злітати, володіти своїм тілом у безопорному положенні, правильно приземлятися. Стрибки вивчають з місця, зі скороченого розбігу, а потім у русі поштовхом одною і двома ногами. Стрибки баскетболіста повинні бути цілеспрямованими, формувати у нього навички правильного їх використання при вирішенні конкретного завдання гри.
Правильна техніка переміщень передбачає вміння спортсмена в необхідний момент зробити зупинку, поворот. Спочатку навчають його зупинці двома кроками, а потім стрибком. При цьому дотримуються певної методичної послідовності: ознайомлення з правильним вихідним положенням ніг, тулуба, зупинка в русі кроком та під час бігу з поступовим збільшенням швидкості, раптова зупинка після бігу на різні дистанції з різною швидкістю, вибір способу зупинки в залежності від характеру наступних дій з м'ячем.
На першому етапі оволодіння технікою переміщень зупинки виконуються у завчасно обумовленому місці, а потім раптово, за допомогою звукового і зорового сигналу. Важливо, щоб баскетболіст умів рівноцінно виконувати зупинку з опорою на праву або ліву ногу, зберігаючи при цьому стійку готовності для будь-яких наступних дій. Починати навчання необхідно з поворотів вперед, назад та їх чергування.
Перші вправи для виконання поворотів можуть бути з певними завданнями, а саме: поворот назад і вперед; два повороти назад і один вперед; поворот назад, а руки з м'ячем послати вперед, тощо.
Більш складними є повороти в русі. Для їх оволодіння необхідно, перш за все навчити спортсмена правильно фіксувати зупинку, а далі важливим є вірна постановка ноги, з врахуванням передбаченого напрямку повороту. Далі, скоротивши фазу зупинки, необхідно послідовно переходити до оволодіння поворотами у русі в цілому.

Характерні вправи для баскетболіста
Для того щоб виховати навички, які характерні для баскетболістів у різних способах переміщень, необхідно застосовувати такі вправи:
1. Шикування в колонах біля лицьової лінії.
Гравці по черзі біжать до протилежної лицьової лінії майданчика, торкаються її ногою і повертаються у вихідне положення, стають у кінець своєї колони; те саме, але переміщуються приставними кроками (правим або лівим боком, спиною вперед); чергування бігу зі стрибками, тощо.
2. Шикування у колону з дистанцією у 2-3 кроки. Група рухається бігом в середньому темпі до вказаного орієнтиру, далі виконує ривок до кінця майданчика;
3.  Група переміщується по колу. За сигналом останній спортсмен колони виконує ривок уперед і, обганяючи партнерів, стає першим. Під час руху він повинен торкнутися будь-якого гравця, який слідом за ним біжить вперед колони. Усі гравці аналогічно виконують цю вправу.
4.   Шикування в  колону по одному,  дистанція  2-3  м.  Група рухається в середньому темпі. За сигналом, усі одночасно виконують ривок, намагаючись наздогнати і "заквачити" гравця, котрий біжить попереду.
5.    Група   колоною   переміщується   за   направляючим,   котрий раптово змінює швидкість і напрямок, використовуючи зупинки, ривки.
6.  Шикування в колонах біля лицьової лінії один напроти одного. Гравець   однієї   колони   викидає   м'яч   вгору-вперед   в   довільно обраному напрямку (вправо, вліво). Гравець протилежної колони повинен встигнути зловити м'яч раніше, ніж він упаде на майданчик, або (в залежності від умов) після відскоку від підлоги.
7. Біг в групах по чотири. Останній (4-й) гравець після ривка вліво оббігає зигзагом трьох, котрі біжать попереду. Те саме по черзі виконує 3, 2 та 1-й гравець.
8.  Ривок після різкої зміни напрямку переміщення (біг, зупинка). Біг  у   іншому   напрямку   починається   ривком.   Перед  зупинкою прискорення, потім зупинка, ривок у іншому напрямку.
9. Стрибки на місці з відштовхуванням однією або двома ногами; те саме з досяганням до підвішених предметів і торканням щита
однією або двома руками.
10.  По черзі добивання м'яча в щит (в стінку) лівою і правою рукою (серіями).
11.  Рівномірний біг і довільне виконання зупинки двома кроками і стрибком.

https://www.youtube.com/watch?v=VJhCYFTKB1I

                                                               14.01

                                                           ФК 8 клас

Тема: Повторення висів та упорів

Підйом переворотом в упор силою та повільне опускання у вис

Виконують на високій перекладині. Рух починають із підтягування на руках. Під час граничного згинання в ліктях підняти ноги, намагаю­чись наблизити таз до грифа перекладини, не нахиляючи голови назад. Як тільки ноги опиняться на перекладині, піднімаючи голову й тулуб, розігнути руки й перейти в упор (рис.).

 

Послідовність навчання:

1.  Повторити підйом переворотом поштовхом двома.

2.  Виконати підйом переворотом з вису з невеликим махом уперед.

3.  З вису підйом переворотом силою в упор і повільне опускання у вис.

 

При навчанні слід стежити за тим, щоб підтягування здійснювало­ся повністю й при піднесенні ніг до перекладини голова не нахилялася назад.

Страховка: стоячи збоку, однією рукою підтримувати за пояс, ін­шою — під спину.

 

 

Згинання та розгинання рук в упорі лежачи від підлоги

Техніка виконання Ноги злегка розставлені, руки на ширині плечей. Не прогинайтеся в спині, корпус повинен складати одну діагональну пряму. Повільно опуститеся до підлоги. Якщо руки притиснути до тулуба, навантаження ляже на трицепси. Якщо лікті розташувати перпендикулярно до тіла, також задіюються грудні м'язи.

 

                     

Підтягування на високій перекладині

Схопіться за перекладену прямим хватом, долоні вперед, сантиметрів на 10 ширше за плечі. Руки і верх тулуба повністю розтягнуті. Розслабте плечі, щоб повністю розтягнути найширші м'язи. Початкове положення досягнуто. Вдих, затримайте дихання, починайте підтягуватися вгору. Контролюйте рух ліктів - через сторони опускаємо їх вниз, підтягуючи себе догори. Підтягуємося, поки груди не опиниться на рівні перекладини або трохи вище. Видих - плавно опускайтеся в початкове положення. Повторити рух потрібну кількість разів

 

 

Розмахування в упорі згинання й розгинання рук

Вправу виконують як на маху вперед, так і на маху назад. На почат­ку бажано опанувати згинання й розгинання рук на маху вперед. 3 кінцевого положення на маху назад одночасно вад початку маху вперед злегка спрямувати плечі вперед і зігнути руки. 3 рухом уперед — угору розігнути руки.

Слід звернути увагу на плечі під час згинання рук. Якщо плечі будуть обернені назад, то в момент проходження вертикалі учень не зможе втриматися в упорі. Вправу виконують тільки на сере­дині брусів (рис.).

 

 

 

Послідовність навчання:

1.  Розмахування в упорі до положення вище жердин.

2.  Згинання й розгинання рук в упорі.

3.  Розмахування в упорі, махом назад розвести ноги й м'яко опустити їх внутрішніми сторонами стоп на жердини, прийняти упор лежачи на жердинах, зігнути руки, звести ноги й на маху вперед розігнути руки.

4.  Згинання й розгинання рук на маху вперед.

https://www.youtube.com/watch?v=rpPGD5kXBPs

                                                               14.01

                                                         ФК 10 клас

Тема: Правила гри футбол

Питання. Які розміри футбольного поля?

 

Відповідь. Поле для гри є прямокутником довжиною від 90 до 120 ми шириною від 45 до 90 м. Для міжнародних матчів поле повинно бути довжиною від 100 до 110 м і шириною від 64 до 75 м. Довжина повинна бути більше ширини.

 

Питання. Які вимоги пред’являються до футбольного поля?

 

Відповідь. Футбольне поле повинно бути рівним, без сторонніх предметів, які становлять небезпеку для гравців. Найкращим є поле з трав’яним покровом.

 

Питання. Хто несе відповідальність за підготовку поля?

 

Відповідь. Адміністрація стадіону, або команда – хазяїн поля.

 

Питання. Хто перед початком матчу перевіряє придатність поля, його обладнання та розмітку?

 

Відповідь. Це входить в обов’язки судді матчу.

 

Питання. З якого матеріалу виготовляється м’яч?

 

Відповідь. М’яч повинен бути виготовлений зі шкіри або іншого матеріалу відповідно до вимог Міжнародної Ради.

 

Питання. Чому повинна дорівнювати довжина кола м’яча?

 

Відповідь. Від 68 до 70 см до початку гри.

 

Питання. Яким має бути тиск всередині м’яча?

 

Відповідь. М’яч повинен бути накачаний повітрям так, щоб його внутрішній тиск становило на рівні моря 0,6-1,1 кгс / см2 (600-1100г / см2).

 

Питання. Чим перевіряється тиск всередині м’яча?

 

Відповідь. Спеціальним манометром.

 

Питання. Як визначити придатність м’яча до гри за відсутності спеціального манометра?

 

Відповідь. Суддя, ґрунтуючись на своєму досвіді, визначає придатність м’яча, перевіривши його масу, окружність і пружність.

 

Питання. Скільки повинен важити футбольний м’яч?

 

Відповідь. Маса м’яча на момент початку гри повинен бути не більше 450 г і не менше 410 г. Для матчів дитячих і жіночих команд можуть використовуватися полегшені м’ячі.

 

Питання. Яка мінімальна кількість гравців повинно бути в команді, при якому вона допускається до гри?

 

Відповідь. Щонайменше семеро гравців. Якщо в ході гри в одній з команд залишиться менше семи гравців, то гра припиняється і вважається недійсною. Остаточне рішення за результатом цієї гри виносить організація, яка проводить дане змагання.

 

Питання. Чи може гравець, який не внесений до протоколу матчу, взяти участь в грі?

 

Відповідь. Ні.

 

Питання. Якщо команда грає в неповному складі, то чи можна їй грати без воротаря?

 

Відповідь. Без воротаря продовжувати гру не дозволяється. Один з гравців команди, зайнятий в грі, повинен виконувати функції воротаря.

 

Питання. З чого складається обмундирування гравця?

 

Відповідь. З футболки, трусів, гетр, спортивного взуття та щитків.

 

Питання. З чого складається одяг воротаря?

 

Відповідь. Одяг воротаря аналогічна одязі польового гравця. Воротар може одягнути додатково до названої одязі наколінники, налокітники, рукавички і кепку з м’яким козирком.

 

Питання. Чи входить в обов’язок судді огляд взуття і одягу гравців до гри?

 

Відповідь. Так. Огляд рекомендується проводити перед початком матчу.

 

Питання. Як повинен поступити суддя, якщо під час гри він виявить, що будь-хто з гравців має взуття, яке не відповідає Правилам і представляє небезпеку для інших гравців?

 

Відповідь. Суддя повинен видалити такого гравця з поля для приведення взуття в порядок.

 

Питання. Чи може суддя в процесі гри провести огляд взуття у гравців, зупинивши гру?

 

Відповідь. Так.

 

Питання. Які обов’язки і права судді?

 

Відповідь. Для проведення кожної гри призначається суддя, який повинен: – стежити за точним дотриманням Правил;

 

- не зупиняти гру і не накладати стягнень в тих випадках, коли це може принести перевагу провинилася команді;

 

- виконувати обов’язки хронометриста.

 

- зупиняти гру при порушенні Правил, а також тимчасово припиняти її або остаточно припиняти тоді, коли він вважатиме це за необхідне;

 

- не дозволяти нікому, за винятком гравців і помічників судді, виходити на поле без свого дозволу;

 

- з моменту виходу на поле виносити гравцеві попередження або видаляти його з поля в разі порушення Правил;

 

- без попереднього попередження видаляти будь-якого гравця з поля, якщо той допустив грубу гру, порушення дисципліни або нецензурні вирази;

 

- визначати відповідність якості м’яча вимогам Правил;

 

- зупиняти гру, якщо, на його думку, гравець отримав серйозне пошкодження;

 

- подавати сигнал до відновлення гри після кожної її зупинки.

 

Питання. З якого моменту починається здійснення повноважень судді, наданих йому Правилами, по винесенню покарань гравцям?

 

Відповідь. З моменту виходу судді на полі.

 

Питання. Коли закінчуються функції судді по винесенню дисциплінарних покарань гравцям в грі?

 

Відповідь. Після фінального свистка судді про закінчення матчу.

 

Питання. З якою метою призначаються на матч помічники судді?

 

Відповідь. На кожен матч призначаються двоє суддів на лінії, які є лише помічниками судді.

 

Питання. Які обов’язки помічників судді?

 

Відповідь. В обов’язки помічників судді входить сигналізувати підняттям прапора або його сигналом:

 

- про вихід м’яча з гри;

 

- якій команді належить право на вкидання м’яча з-за бокової лінії;

 

- визначення права на кутовий удар;

 

- визначення удару від воріт;

 

- про намір команди зробити заміну гравця запасним. Помічники судді повинні також допомагати судді стежити за тим, щоб гра велася відповідно до Правил.

 

Питання. Чи може коло обов’язків помічників судді бути більш розширеним і за яких умов це можливо?

 

Відповідь. Так. Якщо помічники судді мають високу кваліфікацію, то їх обов’язки можуть бути розширені суддею.

 

Питання. В чому полягає розширення обов’язків помічників судді?

 

Відповідь. Помічники судді повинні звертати увагу судді на порушення Правил, які, на їхню думку, суддя не міг бачити сам, але прийняття остаточного рішення залишається за суддею.

https://www.youtube.com/watch?v=uINsEmVB0nU

https://www.youtube.com/watch?v=y4GIF5YjKuM

                                                              13.01

                                                         ФК 9 клас

Тема: Розвиток спритності

Спритність - це здатність швидко координувати рухи відповідно до мінливої ігрової ситуації. Це загальне визначення, оскільки спритність - комплексна якість, в якої поєднуються прояви швидкості, координації, почуття рівноваги, пластичності, гнучкості, а також оволодіння ігровими прийомами. Якщо спробувати дати більш вузьке, спеціальне визначення, то можна сказати, що спритність - це вміння швидко і точно виконувати складні по координації рухи. Хоча сама гра багато в чому сприяє розвитку координації і спритності, тим не менш, при навчанні баскетболу, без спеціальних вправ обійтися важко.

Спеціальні вправи для розвитку спритності

1. Стрибки на місці з поворотами на 90 і 130° з веденням одного або двох м'ячів.
2. Ривок з веденням одного або двох м'ячів на 5-6 м, перекид вперед з м'ячем у руках і знову ривок.
3. Ходьба на руках з коченням м'яча перед собою. Партнер підтримує ноги.
4. Командна естафета з бігу на руках (як у впр. 3) з коченням м'яча перед собою. Довжина етапу - до 30м.
5. Передачі м'яча біля стіни в парах зі зміною місць. Виконується з одним м'ячем.
6. Ривок з веденням м'яча від центру поля до лінії штрафного кидка, перекид вперед з м'ячем у руках і кидок по кільцю.
7. Серійні стрибки через бар'єри з веденням м'яча.
8. Ривок з веденням м'яча на 5-6 м, стрибок через гімнастичного козла з підкидної дошки з м'ячем у руках.
9. Гра в «чехарду» з веденням м'яча кожним гравцем. Під час стрибка гравець бере м'яч у руки.
10. Різні види бігу з одночасним веденням двох м'ячів: з високим підніманням стегна, викидаючи прямі ноги вперед, підскоки на двох ногах і на одній нозі і т.д.
11. Передачі м'яча в парах з опором. Гравці в парі передають один одному м'яч від землі, відстань між ними 4-5 м. Захисник намагається перехопити м'яч. Вправа виконується спочатку на місці, потім в русі.
12. Те саме, що і у впр. 11. Передачі виконують на рівні грудей. Завдання захисника - ухилитися від м'яча.
13. Гра в «п'ятнашки» в парах з веденням м'яча обома гравцями.
14. Гра в «п'ятнашки» в передачах. Двоє ведучих передають один одному м'яч і намагаються заплямувати інших гравців, ведучих м'ячі, доторкнувшись до них м'ячем, не випускаючи його з рук. Заплямований гравець приєднується до ведучих.
15. М'яч котиться по землі з постійною швидкістю. Гравці перестрибують через м'яч на одній або двох ногах. Проводиться як змагання: перемагає той, хто зробить більше стрибків від лицьової до центральної або протилежної лицьової лінії.
16. Стрибки через бар'єри з передачею м'яча. Гравець перестрибує через 10-12 бар'єрів, що стоять підряд. Під час кожного стрибка він ловить і віддає м'яч.
17. Стрибки через гімнастичні лави з веденням м'яча. Стрибки виконуються на одній або двох ногах, боком або спиною.
18. Гравець здійснює ривок на 5-6 м з веденням м'яча, а потім, підстрибуючи з підкидного містка, що стоїть під кільцем, забиває м'яч у кільце зверху.

Бігові вправи для баскетболістів

• Човник. Вихідна позиція - на лицьовій лінії. Починаємо: ривок до лінії штрафного кидка, ривок назад до лицьової лінії; ривок до центральної лінії, ривок назад до лицьової; ривок до лінії штрафного кидка протилежної кільця, знову повертаємося до лицьової; ривок до протилежної лицьової - і назад. Човник завершено! Часто лінію штрафного кидка замінюють на лінію 3-очкового кидка (8,325 метра від лицьової лінії).
• Багатогоскоки (він же оленячий біг). Це біг стрибками, при цьому коліно передньої ноги виносимо якомога вище. Намагаємося стрибати якомога далі і тягнути коліно. Відстань вибираємо від 30 до 100 метрів.
• Біг з високим підніманням стегна. Акцент на інтенсивність роботи ніг (виконувати якнайшвидше) і висоту піднімання стегна. Як мінімум - до паралельності з підлогою. Порада: не ставити на дистанцію (бо тут сенс у високій швидкості роботи, а не в подоланні дистанції), а ставити на час. Наприклад, почати з кількох підходів по 30 секунд кожен.
• Пересування в захисній стійці. Вихідне положення - кут баскетбольного майданчика. Починаємо рух в захисній стійці уздовж лицьової лінії в протилежний кут. Знову акцент ставиться на інтенсивність роботи ніг (і пам'ятаємо, що провідна нога розгортається носком у бік руху). Намагаємося мінімально відривати ногу від паркету: чим вище Ви почнете підскакувати, тим складніше буде швидко змінити напрям руху. Як тільки опинилися в кутку - здійснюємо ривок по діагоналі через весь майданчик, розгортаємося, і переміщаємося в захисній стійці (вже в іншу сторону). Загалом: по 5 лицьових ліній кожним боком і 10 ривків - хороший спосіб тренування ігровий витривалості, швидкості переміщення в захисній стійці і розігрівання всіх м'язів.

https://www.youtube.com/watch?v=vupoE3boBgM

https://www.youtube.com/watch?v=rjN3kHAPGt4

                                                               13.01

                                                         ФК 6 клас

Тема: Основні правила гри  баскетбол.

1. Грають дві команди, кожна з 12-ти чоловік. З них 5 гравців — польові, інші — гравці на заміну. Баскетбольний матч складається з чотирьох таймів, кожен по: 10 хвилин — за правилами FIBA. 12 хвилин — за правилами NBA. Між таймами передбачені короткі тайм-аути, по кілька хвилин.
2. Точний кидок приносить команді 1,2 або 3 очки. 1 — якщо м’яч закинутий зі штрафного кидка. 2 — якщо кидок здійснений з близької або середньої дистанції. 3 — якщо кидок зроблений з дальньої дистанції (через «триочкової лінії»).
3. Нічиїх в баскетболі не буває. Якщо в основний час обидві команди набирають однакову кількість очок, то призначається 5-хвилинний овертайм. Якщо ж і він завершиться в нічию, то призначається наступний овертайм — до тих пір, поки не визначиться переможець.
4. У «дорослому» баскетболі діє «Правило двох кроків»: гравцеві, володіє м’ячем, дозволяється зробити не більше двох кроків, після чого він зобов’язаний або дати пас, або здійснити прицільний кидок — в загальному, розлучитися з м’ячем. Третій крок — вже «пробіжка», за яку м’яч віддається команді суперників. Зупинка після ведення з м’ячем в руках і знову починає дриблінг кваліфікуються як «подвійне ведення», яка також призводить до віддачі м’яча суперникам. Тому і під час зупинки баскетболіст повинен продовжувати ведення (тобто стукати м’ячем об підлогу, ведучи його). М’яч в баскетболі можна вести і однієї, і іншої, і по черзі, але тільки не двома руками відразу. Якщо гравець отримав м’яч, стоячи на місці, або зупинився після того, як отримав м’яч, йому не дозволяється відривати від підлоги опорну ногу раніше, ніж він випустить м’яч з рук.
5. На відміну від «дитячого» баскетболу, у «дорослому» є також «Правило трьох секунд», що забороняє будь-якому гравцеві з атакуючої команди перебувати в зоні штрафного кидка більше трьох секунд.
6. Баскетбольне поле для «дорослих» матчів повинно мати форму прямокутника і тверде, ідеально рівне покриття. Розмір майданчика для визначається правилами як 28 метрів в довжину і 15 метрів у ширину. Висота стелі приміщення, згідно з правилами, повинна бути не менше семи метрів. До речі, до 70-х років офіційні змагання з баскетболу проводилися не тільки в залах, але і на відкритому повітрі.
7. «Правильна» розмітка:

• обмежувальна лінія по всьому периметру майданчика.
• центральна лінія, що ділить поле навпіл.
• коло 1,8-метрового радіусу в центральній зоні.
• «триочкові лінії»: півкола радіусом в 6,75 м (в FIBA) або 7,27 м (в NBA).
• лінії штрафного кидка: довжиною 3,6 м від лицьової лінії, паралельно їй, таким чином, щоб її дальній край перебував на відстані 5,8 м від внутрішнього краю лицьова й лінії, а середина співпадала б з серединою лицьової лінії.

Стартує матч в центрі майданчика. При цьому суддя підкидає м’яч вгору, між двома гравцями протиборчих команд. Брати м’яч в руки їм не можна, можна тільки торкнутися його. Момент торкання є моментом початку матчу, і стартує відлік ігрового часу. Ігровий час фіксується суддею-Секундометриста.

Після кожного свистка секундомір зупиняється — і з відновленням гри запускається знову. (Звідси в баскетболі терміни «живий м’яч» і «мертвий м’яч».)

Цікаво, що за колишніми правилами гравець міг володіти м’ячем необмежений час, як в «дитячому» варіанті баскетболу. У 1960-і роки був введений 30-секундний (в FIBA) і 24-секундний (в NBA) ліміт часу: при його закінчення команда м’яч втрачає. По свіжих правилам FIBA ​​2000-го року, в цілому на атаку командам теж відводиться не більше 24-х секунд. У складі суддівської бригади навіть є спеціальний «оператор 24-х секунд», що стежить за чітким дотриманням даного правила. Крім того, введено також «Правило восьми секунд» (за цей час команда, що опанувала м’ячем на своїй половині майданчика, зобов’язана перевести його з тилової зони на передову).

Нерідко суддям доводиться розігрувати в ході матчу так звані « спірні м’ячі ». М’яч визнається спірним в наступних випадках:

• коли два суперника міцно схопили м’яч і ніяк не поступаються його один одному.
• коли м’яч вилетів за межі майданчика від торкання відразу двох гравців протиборчих команд, або суддя не може на 100% точно визначити, який з гравців торкнувся м’яча останнім.
• коли м’яч завис — застряг між щитом і кільцем. і т.д.

У складі кожної грає команди — п’ять польових гравців, плюс ще 5-7 спортсменів в запасі. Кількість замін баскетбольними правилами не обмежена. Однак проводити їх можна тільки під час зупинки секундоміра.

Згідно з правилами FIBA, на змаганнях баскетболісти виступають під номерами з 4 по 15. Числа 1, 2 і 3 не використовуються, так як судді по ходу матчу часто використовують жести з цими числами.

Заборонені прийоми, які караються попередженнями (фолами) — це удар суперника по руках, штовхання або затримки руками, наступання на ноги, зустріч суперника ногою (як прямий, так і зігнутою в коліні). Якщо протягом матчу гравець отримує п’ять зауважень (в FIBA) або шість (в NBA), то він видаляється з поля до кінця зустрічі.

https://www.youtube.com/watch?v=Z9TWQPh38FM

https://www.youtube.com/watch?v=yiJ42X4V6q4