Блог Василенка Сергія Анатолійовича

вторник, 6 апреля 2021 г.

07.04

ФК 11 клас
Тема: Розвиток уваги

Увага - це в першу чергу динамічна характеристика протікання пізнавальної діяльності, увага виражає переважний зв'язок психічної діяльності з визначеним об'єктом, на якому вона зосереджена як у фокусі. На людину постійно впливає безліч самих різноманітних подразників. Свідомість людини не в змозі охопити одночасно з достатньою ясністю всі ці об'єкти. З безлічі навколишніх об'єктів – предметів і явищ – людина виділяє ті, які представляють для неї інтерес, відповідають її потребам і життєвим планам. Будь-яка діяльність людини вимагає виділення об'єкта і зосередженості на ньому.

Спрямованість і зосередженість свідомості на певних об'єктах або певній діяльності при відверненні від всього іншого називають увагою.

Якщо людина не мобілізує своєї уваги, то в її роботі неминучі помилки, а в сприйнятті – неточності і пропуски. Не зосередивши уваги, ми можемо дивитися і не бачити, слухати і не чути, їсти і не відчувати смаку. Увага організовує нашу психіку на все різноманіття відчуттів.

З увагою пов'язані спрямованість і вибірковість пізнавальних процесів. Увагою визначаються:

точність і деталізація сприйняття (увага є своєрідним підсилювачем, що дозволяє розрізняти деталі зображення);
міцність і вибірковість пам'яті (увага виступає як чинник, сприяючий збереженню потрібної інформації в короткочасній і оперативній пам'яті);
спрямованість і продуктивність мислення (увага виступає як обов'язковий чинник правильного розуміння і рішення задачі).

Увага нерозривно пов'язана зі свідомістю в цілому.

Залежно від активності особистості виділяють мимовільну, довільну і післядовільну увагу.

Мимовільна увага виникає без наміру людини побачити або почути що-небудь, без заздалегідь поставленої мети, зусиль волі. Вона може бути викликана несподіванкою або новизною подразника, його силою, рухливістю, контрастом між подразниками.

Довільна увага – активне, цілеспрямоване зосередження свідомості, підтримка рівня якого пов'язана з певними вольовими зусиллями, необхідними для боротьби з сильнішими діями. Подразником у цій ситуації є думка або наказ, який вимовлений про себе і викликає відповідне збудження в корі головного мозку. Довільна увага залежить від стану нервової системи (знижується при засмученому, надмірно збудженому стані і визначається мотиваційними чинниками: силою потреби, відношенням до об'єкта пізнання і установкою (неусвідомлюваною готовністю сприймати предмети і явища дійсності певним чином). Цей вид уваги необхідний для засвоєння трудових навиків, від нього залежить працездатність.

Увага нерозривно пов'язана з діяльністю. На ранніх стадіях філогенетичного розвитку увага безпосередньо включається в практичну діяльність; вона спочатку виникає у вигляді настороженості, готовності до дій по першому сигналу, а може означати і загальмованість, яка служить для підготовки до дій.

https://www.youtube.com/watch?v=GrfpNdeJ73s

https://www.youtube.com/watch?v=adV8DAUxb4Y

понедельник, 5 апреля 2021 г.

06.04

ФК 7 клас

Тема: Розвиток спритності

Спритність –це здатність людини швидко і узгоджено виконувати рухові дії під час раптової зміни умов виконання. Такі умови виникають під час занять майже усіма видами спорту: гімнастика, ігрові види спорту тощо. Спритність тісно пов’язана з іншими якостами. Щоб бути спритним, необхідно бути швидким, сильним, мати гарну координацію рухів. Кращими засобами для розвитку спритності вважаються спортивні ігри: волейбол, баскетбол, гандбол, футбол, теніс – під час них відбувається постійна зміна ігрових обставин. Розвитку спритності сприяють заняття кросовим бігом у природних умовах.

Вправи:

1. Перекиди вперед-назад.

2. Довгий перекид ( через перешкоди: набивний м’яч, мотузку, партнера).

3. «Човниковий біг»

4. Стрибки зі скакалкою:

- на одній та обох ногах, з подвійним обертанням;

- зі схрещенням рук, обертаючи скакалку вперед і назад;

5. Підкидання і ловіння м’яча у різних положеннях:

- стоячи;

- сидячи;

- лежачи;

https://www.youtube.com/watch?v=HTuKTlqNOEk

06.04

ФК 8 клас
Тема: Видатні футбольні клуби

Список найкращих футбольних клубів 20 століття за версією ФІФА складений за результатами голосування читачів офіційного журналу ФІФА «FIFA World Magazine»

Найкращим футбольним клубом 20 століття з великою перевагою визнано Реал Мадрид. 11 грудня 2000 року на церемонії в Римі легендарний гравець «Реала» Альфредо Ді Стефано і президент клубу Флорентіно Перес отримали трофей найкращого футбольного клубу 20 століття..

Список

Місце	Клуб	Країна	% голосів
1	Реал Мадрид	Іспанія	42.35 %
2	Манчестер Юнайтед	Англія	9.69 %
3	Баварія	Німеччина	9.18 %
4	Барселона	Іспанія	5.61 %
5	Сантос	Бразилія	5.10 %
5	Аякс	Нідерланди	5.10 %
7	Ювентус	Італія	2.55 %
8	Пеньяроль	Уругвай	2.04 %
9	Рівер Плейт	Аргентина	1.53 %
9	Фламенго	Бразилія	1.53 %
9	Мілан	Італія	1.53 %
12	Ліверпуль	Англія	1.02 %
12	Ботафого	Бразилія	1.02 %
12	Бенфіка	Португалія	1.02 %
12	Індепендьєнте	Аргентина	1.02 %
12	Бока Хуніорс	Аргентина	1.02 %
12	Інтернаціонале	Італія	1.02 %
12	Арсенал	Англія	1.02 %
	Інші		6.63 %

https://www.youtube.com/watch?v=hlMZ9izYbzk

06.04

ФК 5 клас
Тема: Навчання техніці вкидання аутів

Якщо гравець команди суперника виб'є м'яч за бокову лінію футбольного поля, гравець твоєї команди повинен вкинути м'яч у поле. Ця дія називається вкиданням із-за бокової лінії.

Правила вкидання із-за бокової лінії:

1.М'яч у гру вкидається двома руками вперед із-за голови.

2.Коли ти робиш кидок, обидві стопи повинні торкатися землі.

3.Під час вкидання м'яча не можна заступати бокову лінію.

4.Якщо при вкиданні м'яча в гру він відразу потрапляє в ворота, гол не зараховується.

5.Станьте вдвох на відстані приблизно 4-5 м і кидайте м'яч одне одному руками в ноги, щоб партнер мав змогу легко оволодіти м'ячем.

Виконання кидків на дальність після розбігу

Нахились назад, щоб якомога далі відвести м'яч. Не переступай лінію. М'яч тримай перед головою. Зроби кілька швидких кроків до бокової лінії.

Потім зроби довгий останній крок та заведи м'яч за голову. Не відривай ступню від землі. Скеруй політ м'яча за допомогою кисті й пальців, перенеси масу тіла на ногу, що стоїть спереду та швидко кинь м'яч у поле.

Проведіть між собою змагання: хто далі вкине м'яча, той перемагає

Запам’ятай:

Кидати м'яч треба партнеру, який має можливість його вільно прийняти.

Якщо ти робиш кидок на своїй половині поля, завжди кидай м'яч уперед

https://www.youtube.com/watch?v=hY7IiGf_Gy8

https://www.youtube.com/watch?v=TFZh2LVMk_k&t=13s

06.04

ФК 6 клас
Тема: Повторення техніки і тактики нападу
Основним методом тренування в тактиці є багаторазове повторення знайомих і розучуваних вправ, розрахованих на вдосконалювання й розширення техніко-тактичних умінь футболіста. У результаті такого тренування у футболістів створюються відповідні рухові динамічні стереотипи, що і є фізичною сутністю тренування в тактиці. Для вдосконалювання техніко-тактичних умінь футболісти тренуються: - у діагональних, поперечних, поздовжніх, дугоподібних передаваннях м'яча; - у довгих, середніх, коротких передаваннях м'яча; - у передаваннях м'яча по землі, по повітрю; - у передаваннях м'яча «на партнера», «у зону»; - у веденні м'яча й обведенні; - у відкриванні «на швидкість», за допомогою фінтів; - у переміщеннях з м'ячем і без м'яча; - у накриванні футболістів команди супротивника й зони; - у виходах на перехоплення м'яча; - у страхуванні й взаємострахуванні; - у комбінаціях передавання м'яча з веденням і обведенням, відкриванням і закриванням, переміщеннями в парах, трійках і інших позиціях (початкові, штрафні, вільні, кутові удари, викидання м'яча, удар від воріт). Удосконалювання тактичних прийомів гри протікає залежно від місця, яке займає футболіст у грі (воротар, захисник, нападник), різних систем гри (1-3-2-5, 1-3-3-4, 1-4-2-4 і ін.), методів ведення гри (атаки широким фронтом, через центр, зонний захист і ін.). Удосконалювання в тактиці здійснюється за допомогою ігор, ігрових і спеціальних вправ. У практиці широко використовуються спортивні ігри (хокей, ручний м'яч, баскетбол), ігрові вправи (3×1, 3×2, 3×3, 4×3, 5×5) і інші спеціальні вправи у передачах, веденні, обведенні, перехопленнях м'яча, у виборі позиції, у відкриванні й закриванні, у страхуванні й взаємострахуванні, у комбінаціях. Вправи для вдосконалювання в тактиці найбільшою мірою даються одночасно й для вдосконалювання техніки гри, наприклад, при вдосконалюванні в передаваннях м'яча, одночасно футболісти тренуються в ударах, зупинках м'яча, у переміщеннях, «відкриванні» і «закриванні» і т. д. Такі вправи можна розглядати як чисто тактичні. Щоб додати тій або іншій вправі тактичний характер у передаваннях м'яча, звертається головна увага не на техніку виконання футболістом ударів і зупинок, а на напрямок і своєчасність передавань. Вправи для навчання 1. Передавання м'яча в парах: уздовж поля, поперек і по діагоналі, по землі й повітрю, на різній висоті. Передавання безпосередньо гравцеві, на вільне місце, з недодачею. 68 2. Ведення м'яча в парах, трійках, без змінення й зі зміненням місць, з різною швидкістю пересування, без опору й з опором. 3. Ведення м'яча в парах, трійках з обведенням і з наступними ударами по воротах. 4. Один футболіст веде м'яч, партнер рухається в тому самому напрямку, але в 10–12 м від гравця, який веде м'яч. Направний передає м'яч партнерові, що в одне торкання повертає йому м'яч. Це саме виконується за участі третього футболіста, що заважає виконанню передавань. 5. Три футболісти в межах штрафного майданчика захищають ворота, інша трійка футболістів атакує ворота, міняючись місцями. 6. В атаці на одні ворота беруть участь 5 футболістів, від 3 до 4 з них (крім воротаря) захищають ворота. Атака ведеться безперервно до втрати м'яча або взяття воріт. Після втрати м'яча або взяття воріт нападники знову починають атаку з центра поля. Вправи ускладнюються кількістю нападників, кількістю торкань до м'яча й способом передавань м'яча (по землі, по повітрю й т. д.). 7. Троє проти двох. На певній площі розміщуються гравці, які зобов'язані передавати заданим способом м'яч один одному, роблячи певну кількість торкань по м'ячу так, щоб направні (2 гравці), розташовані в середині майданчика, не оволоділи м'ячем або не торкалися його. Якщо м'яч покине межі майданчика або направний доторкнеться або відбере м'яч, то направний стає на місце того гравця, що невдало виконав передавання. У вправі може брати участь різна кількість футболістів (3×1, 4×2 і т. д.) і можуть застосовуватися різні способи передавань, відбирання м'яча, різні розміри й форми майданчика. 8. На площі 30 м грають троє проти трьох з нейтральним, який постійно приєднується до групи футболістів, що володіють м'ячем.

https://www.youtube.com/watch?v=7YzkaVsSRB8

06.04

ФК 10 клас
Тема: Розвиток сили

Сила – здатність людини долати опір або протидіяти йому за допомогою м’язових зусиль. В якості опору можуть виступати:

Сила земного тяжіння;
Опір навколишнього середовища;
Маса обтяжень (приладів, снарядів);
Сила інерції власного тіла або його ланок;
Опір партнерів.

Чим більший опір здатна подолати людина тим вона є сильніша. Основними специфічними для різних дій видами сили є: абсолютна сила, відносна сила, швидкісна сила, вибухова сила, силова витривалість.

Абсолютна сила – це здатність долати найбільший опір або протидіяти йому.

Відносна сила – показник абсолютної сили котрий приходиться на 1кг/маси тіла людини.

Швидкісна сила – здатність людини долати помірний опір з максимальною швидкістю.

Вибухова – прояв найбільшого зусилля за найкоротший проміжок часу.

Силова витривалість – це здатність людини якомога ефективніше долати помірний зовнішній опір.

Сила залежить від 2 – х факторів:

Зовнішній фактор (величина зовнішнього опору, зовнішні умови, час доби, погодні умови);
Внутрішній фактор:

Структура м’язів. За структурою та метаболічними якостями розрізняють два основні типи м’язових волокон: червоні і білі. Червоні здатні до тривалої і повільної роботи. Сила і швидкість скорочення білих волокон значно вищі ніж червоних. [11]

М’язова маса. Збільшення м’язової маси супроводжується зростанням абсолютної сили. Проте, позитивна залежність «маса тіла – абсолютна сила» тим більша чим краще тренована людина. У мало тренованих осіб вона може зовсім не проявлятися. Поряд з тим, зі збільшенням м’язової маси відносна сила, як правило, зменшується.

Внутрішньом’язова координація. Як відомо, кожний руховий нерв складається з окремих мотонейронів. Кожний окремий мотонейрон з його розгалуженням і м’язовими волокнами, які він іннервує, називають руховою одиницею (РО).

Міжм’язова координація. Її суть полягає у синхронізації збудження оптимальної для певної пухової дії кількості м’язів синергістів; гальмування активності м’язів – антагоністів; раціональній послідовності залучення до роботи м’язів; забезпечення фіксації в суглобах, у яких не потрібно бути рухів.

Реактивність м’язів. Її суть полягає у здатності м’язів накопичувати енергію розтягування з наступним її використанням як силового додатку, що підвищує потужність їх скорочення. Чим активніше (в оптимальних межах –– 15 – 25% ) розтягуються м’язи у фазі амортизації і сим швидше вони переключаються з поступливої роботи до волаючої роботи, тим вища потужність їх скорочення.

Потужність енергоджерел Короткочасна напружена силова і швидкісно – силова робота забезпечується фосфатними енергоджерелами (АТФ, КрФ), а триваліша виконується за рахунок анаеробного та аеробного розчеплення глікогену.

https://www.youtube.com/watch?v=u9BvWdVAdto

https://www.youtube.com/watch?v=Y3FHMXGx34A

06.04

ФК 9 клас
Тема: Закріплення ударів по м ячу

У сучасному футболі існує величезний різновид технік удару по м'ячу. Всі їх освоїти практично неможливо, тому для того щоб правильно виконувати удар, необхідно знати і розуміти основні фази виконання цього технічного елементу.

З теорії і методики у футбольній грі існують 4 фази удару по м'ячу:

Попередня (розбіг або підхід до м'яча);
Підготовча (постановка опорної ноги, замах для удару);
Робоча (власне удар по м'ячу і проводка);
Завершальна (прийняття вихідного положення для виконання інших тактичних і технічних дій).

Перед виконанням удару ви повинні чітко розуміти, яка нога у вас ударна, а яка опорна. На початку необхідно відійти від м'яча назад на кілька метрів (2-3 м) і трохи в бік, щоб не стояти на одній прямій з м'ячем. Потім робиться розбіг і в момент перед ударом опорну ногу необхідно поставити на відстані (8-10 см) паралельно м'ячу. В цей час ударна нога робить замах назад, трохи згинаючись у колінному суглобі, а потім різко йде вперед, при цьому, розгинаючись назад. Ударна нога повинна супроводжувати м'яч, як би робити «проводку». Ось і все. Якщо все вищесказане виконано правильно, то м'яч потрапить саме в ту точку, в яку ви цілилися.

Як стверджує авторитетний зарубіжний сайт Expert Football, правильне розміщення корпусу і ніг може стати запорукою точного і потужного удару. За їх рекомендаціями, для того щоб м'яч сильно полетів в нижню частину щодо середини воріт, необхідно верхню частину тіла злегка нахилити вперед. І навпаки, якщо ви хочете послати м'яч у верхню частину воріт, відхиліть верхню частину тіла трохи назад.

Також для точного і сильного удару необхідно стикатися з м'ячем не носком, а середньою частиною стопи, яка має велику площу поверхні.

Помилки при виконанні удару

Під час виконання удару футболісти можуть робити наступні помилки:

Розбіг (підхід) виконаний по одній лінії з м'ячем;
Опорна нога поставлена далеко або занадто близько до м'яча;
Опорна нога поставлена в одну сторону, а м'яч повинен полетіти в іншу;
Завалений корпус;
Розслаблена нога;
Невиконання проводки після дотику до м'яча.

Це найголовніші помилки, що допускаються футболістами під час удару.

Розум при ударі

Одного разу легендарний бразильський форвард Пеле сказав:

«Футбол – це 90% мислення і 10% бігу».

Цей вислів можна застосувати і до футбольних ударів. Адже для того щоб правильно бити по м'ячу, необхідно на початку оцінити ситуацію в голові, розрахувати все по фазах, а вже потім приступити до виконання.

Коли ви стоїте перед м'ячем, постарайтеся проаналізувати ваші майбутні дії. Уявіть подумки, де перебуваєте ви, де м'яч, скільки кроків потрібно зробити до м'яча, як потрібно поставити опорну ногу, як зробити замах б'є. Це все дуже важливі аспекти, адже тільки тоді, коли ви будите розуміти процес виконання удару, то ви з часом зможете його виконувати.

Вправи для удосконалення техніки удару по м'ячу

Для постановки точного удару існує маса вправ. Найпростіше – це імітація удару. Тут все просто, намагайтеся в розумі внутрішнім голосом спочатку проаналізувати всі фази удару, а потім виконати імітацію самого удару.

Ще можна використовувати прості удари по нерухомому м'ячу. Для цього найкраще вибрати певну точку у воротах і намагатися в неї потрапити.

Наступна вправа - це удари по м'ячу, що котиться вперед, убік або назустріч. Потім удари з льоту, та з льоту після відскоку від землі.

Для закріплення рекомендується зробити удари по воротах з різних дистанцій. Намагайтеся вибрати одну точку у воротах і потрапити в неї якомога більше разів.

https://www.youtube.com/watch?v=FKOiFb3OxUw

https://www.youtube.com/watch?v=ZlBnqSQ-ftI

воскресенье, 4 апреля 2021 г.

05.04

ФК 7 клас

Тема: Розвиток сили

Комплекс вправ для розвитку силової витривалості Розминка.

В.п. – основна стійка. Вдих- видих. На вдих руки підняти вгору, на видих опустити вниз.
В.п. – стійка ноги нарізно. Права рука вгору, ліва на стегно, нахил тулуба вліво; ліва рука вгору, права на стегно, нахил тулуба вправо. - По 4 повтори в кожен бік.
В.п. – стійка ноги нарізно. Скручування вперед-донизу, розкручування знизу-догори. - 4 повтори.
В.п. – випад вперед. Зміна положення ніг вперед-назад стрибком (пружні рухи). - По 10 повторів на кожну ногу.

Загальна частина.

Бьорпі. (З положення стоячи зробити упор присівши, стрибком упор лежачи на зігнуті руки, потім в зворотному напрямку упор присівши та стрибок в гору). 10 повторів.

Планка. 60 секунд.

Стрибки на скакалці. 100 повторів.

Присідання в положенні ноги нарізно. 25 повторів.
Віджимання від підлоги. Хлопці - на прямих ногах, -25 та більше повторів. Дівчата - з колін, -15 та більше повторів.

Лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах: скручування 25 повторів

Повторити ці 6 вправ 3-4 раунди. Інтервал відпочинку між вправами - 15 секунд, між раундами - одна хвилина. Заключна частина.

Сидячи ноги нарізно. Нахил тулуба вперед, до лівої та до правої ноги - по 10 повторів.
Сидячи ноги разом. Нахил тулуба вперед -10 разів
Лежачи на спині. Підняти одну ногу та повільно підтягнути до тулуба, тримати 10 секунд. Теж саме іншою ногою.
Лежачи на спині, перекати -10 повторів.

https://www.youtube.com/watch?v=p70GGgNwwAw

05.04

ФК 6 клас
Тема: Передачі м яча

Основні технічні ігрові елементи, якими насичений футбол, паси, передачі і удари. В процесі гри ключовим моментом для кожної з команд - учасниці є ефективні командні дії. Від уміння гравців точно передати м'яч своєму партнеру по команді залежить якість гри і продуктивність дій футболістів на поле.

Пас у футболі або цілеспрямовані передачі визначають шанси команди в атаці, ефективність дій в обороні. Рівень технічної і тактичної підготовки команди, майстерність футболістів багато залежать від культури пасу, від того, наскільки технічно грамотно виконуються передачі на великі відстані.

У сучасному футболі більше цінується командна гра, коли гравці за допомогою вивірених передач створюють гольові моменти біля воріт суперника. Пас може стати ключовим фактором для гольового моменту, бути вирішальною ланкою в оборонних порядках .

Що таке точний пас?

Точність пасу залежить від уміння і навичок футболіста. У будь-якій ігровій ситуації гравець повинен володіти технічними прийомами, за допомогою яких він може вчасно передати м'яч партнеру по команді, створивши тим самим загрозу воротам суперника або навпаки, знижуючи напруженість ігрового моменту біля власних воріт.

Для футболістів, які грають на різних позиціях, характерно використання певного виду пасу. Якщо гравці лінії атаки більше орієнтуються на швидкі і короткі передачі, то гравці центру поля і лини захисту найчастіше виконують довгі паси, адресовані партнерам в пусту зону.

Традиційно гравці використовують такі види пасів:

• пас «щічкою» або передача, виконана на коротку відстань безпосередньо партнеру по команді або в нову зону. Ці передачі не відрізняються силою удару і більше орієнтовані на точність. Удар по м'ячу виконується внутрішньої частина стопи (щокою). Як один з різновидів короткого пасу є удар по м'ячу зовнішнього боку стопи (шведа);

• діагональ або діагональний пас. Цей вид передачі використовується при активній грі на флангах. Завдання футболіста полягає в тому, що б за допомогою навісної передачі перевести м'яч на інший фланг або ж за допомогою навісу в штрафний майданчик, створити гострий момент біля воріт суперника. Як правило, подібні передачі робляться ударом ноги під м'яч, як внутрішньою стороною стопи, так і зовнішньої, в залежності від напрямку і мети пасу, положення тіла гравця на полі і позиції , того що віддає. Навіси - улюблена манера зробити передачу гравцям своєї команди під час виконання кутових і штрафних ударів.

При грі в обороні навіс є найпростішим і ефективним способом винести м'яч з небезпечної зони і розрядити обстановку біля власних воріт. Навісний пас виконується воротарями в якості варіанту введення м'яча в гру.

• передача підсічкою. Цей вид пасу застосовується при необхідності передати м'яч партнеру по команді, минаючи гравця команди - суперника. Зазвичай такий вил пасу використовується для закидання м'яча за спину захисної лінії команди суперника на свого гравця, що знаходиться на ударній позиції. Передача не повинна бути сильною і виконуватися з особливою точністю.

Що означає тип паса і класифікація?

Паси можна умовно розділити на типи. Що це - звичайний пас? Передача від одного гравця команди іншому, за допомогою якої здійснюється виконання певної комбінації або здійснюється перешкода атакуючим діям суперника. Таким передач за весь матч може бути зроблено кілька сотень. Чим точніше паси, тим вище ефективність гри всієї команди.

Паси можуть бути довгими і короткими. Перші робляться на відстані 30-40 метрів, з метою різко загострити ситуацію на полі. Другі використовуються при комбінаційній грі, з метою подолання оборонних порядків противника.

Паси можуть здійснюватися як по повітрю, тобто верхом, так і по землі. Верхом здійснюються передачі на великі відстані або навіси. Низом пасується м'яч на короткі дистанції в процесі виконання комбінаційних дій. Пас низом може бути зроблений в обличчя своєму партнеру або зроблений в розріз на хід партнера, на зону що звільнилася.

https://www.youtube.com/watch?v=mmZYZRz3KJA

https://www.youtube.com/watch?v=mfIhlgnH6yU

05.04

ФК 10 клас
Тема: Розвиток сили
У побуті слову «сила» надають різноманітні значення. Як наукове поняття воно повинно бути по можливості чітко визначено. Треба розрізняти: 1. Силу як механічну характеристику руху; 2. Силу як рухову якість людини. У першому значенні сила разом з іншими характеристиками руху є об’єктом вивчення механіки. В іншому – є предметом дослідження в теорії та практиці фізичного виховання, фізіології, антропології. Найкращий спосіб визначити яке-небудь поняття – вказати шлях його виміру. «Лише вимір руху і надає категорії сили її цінність. Без цього вона не не має ніякої цінності» (Ф. Енгельс) . Ступінь силових можливостей людини визначають за допомогою динамометрів чи аналогових приладів. Динамометрія дозволяє отримати інформацію про абсолютну силу м’язів, що характеризує максимальну ступінь довільного м’язового зусилля без ліміту часу та величини зовнішнього опору, а також про відносну силу, яка визначається відношенням абсолютної сили до ваги тіла. Зі збільшенням ваги спортсмена його абсолютна сила зростає, а відносна зменшується . Силу людини можна визначити як його здібність долати зовнішній опір чи протидіяти йому за рахунок своїх м’язових зусиль. Опором можуть бути сили земного тяжіння, реакція опори при взаємодії з нею, опір навколишнього середовища, вага тіла, опір партнера тощо . Гужаловський А.А. розглядав силу як здібність людини долати зовнішній опір за рахунок своїх м’язових зусиль. Аналізуючи іншу наукову літературу ми бачимо, що силу людини визначають як «качество человека с помощью котрого он преодолевает внешнее сопротивление посредством свои мышечных усилий» [10]. Силовий хист, безпосередньо проявляється у величині рухового зусилля, забезпечується цілісною реакцією організму, зв’язаною з мобілізацією психічних якостей, моторної, м’язової, вегетативної, гормональних функцій і інших його фізіологічних систем. Тому силовий хист не зводиться до поняття «сила м’язів», тобто тільки механічної характеристики їх скорочення. На думку Ю.В. Менхіна силова підготовка ефективна, якщо по досягненні необхідного рівня вона стає природною частиною рухового навику . Форми та режими м’язового скорочення. Сила, яка проявляється у результаті напруження м’язів, вимірюється в грамах та кілограмах. М’язова напруга може мати при зміні довжини м’язів, яке називають динамічною формою скорочення чи без зміни довжини – статична форма скорочення. В залежності від прояву продуктивності м’яза визначають декілька режимів м’язового скорочення. Режим долання характеризується скороченням м’язів, які виконують роботу по переміщенню тіла у просторі чи його ланок, а також зовнішніх об’єктів в умовах, коли зовнішнє навантаження на м’яз менш ніж її напруження. Рухи в цьому випадку виконуються з прискоренням, м’яз виконує позитивну зовнішню роботу, а тип скорочення називають міометричним режимом. Одним із різновидів режиму долання є м’язове скорочення при якому спостерігається таке співвідношення зовнішнього навантаження і напруги м’язів, при якому рухи в суглобах протікають без прискорення з постійною швидкістю. Такі умови забезпечуються спеціальними технічними засобами, а тип м’язового скорочення називають ізокінематичним режимом. Якщо зовнішнє навантаження на м’яз більше ніж її напруження, то м’яз подовжується, рухи в суглобах протікають уповільнено, м’язи виконують негативну роботу (наприклад, присідання з вагою). Цей режим м’язового скорочення називають поступливим. Слід зауважити, що в цьому режимі м’язи можуть проявити на 50-100 % більшу силу, ніж у інших режимах. Статична форма скорочення виникає тоді, коли зовнішнє навантаження дорівнює м’язовому напруженню чи коли відсутні умови для рухів у суглобах, тоді м’яз розвиває напругу не змінюючи своєї довжини, що називають утримуючим (ізометричним) режимом скорочення. Також існує комбінована робота м’язів, яка складається з почергової зміни вище названих режимів .

https://www.youtube.com/watch?v=5jkgQ7J3MGs
https://www.youtube.com/watch?v=LF1hsGsYYH4

четверг, 1 апреля 2021 г.

ФК 8 клас

Тема: Розвиток сили

1. В. п. - руки біля плечей. Повільне потягування рук вгору, повернутися у в. п.

Повторити 6 - 8 разів.

2. В. п. - руки в сторони. Напружене згинання рук до плечей, повернутися у. в. п.

3. В. п. - руки біля плечей. Підняти руки вгору, повернутися у в. п.

4. В. п. - руки в сторони долонями вниз. Повернути долоні догори, повернутися у в.п.

5. В. п. - руки біля плечей. Обертання у плечових суглобах.

6. В. п. - руки зігнуті перед грудьми. Ривкові рухи ліктями назад.

7. В. п. - руки зігнуті перед грудьми. Два ривки ліктями назад, два ривки прямими рухами.

8. В. п. - руки вниз. Згинання та розгинання пальців з підніманням рук через сторони вгору. Опустити руки вниз у в. п.

9. В. п.- руки в сторони. Зробити чотири маленьких кола руками назад і вперед.

10. В. п. - руки вперед - вгору, кисті разом, долоні вперед. Імітаційні рухи, як при плаванні брасом.

11. В. п. - кисті на потилиці, лікті вперед. Лікті в сторони, руки вгору, повернутися у в. п.

12. В. п. - руки в сторони. Ліву дугою вниз, праворуч та дугою вниз у в. п. Те саме правою рукою.

13. В. п. - руки в сторони. Руки дугами вниз, схрестити, повернутися у в.п.

14. В. п. - руки опущені. Великі кола прямими руками в лицьовій площині.

15 В. п. - те саме. Великі кола у бічній площині.

16. В. п. - ліва рука вгорі, права - ззаду. Одночасно ривками зміна положення рук.

17. В. п. - руки внизу. Ліву руку на пояс, потім праву, ліву до плеча, праву до плеча, ліву на потилицю, праву на потилицю, ліву вгору, праву вгору, і в такій послідовності повернутися у в. п. (одна рука «наздоганяє» другу).

Вправи для розвитку м'язів тулуба

1. В. п. - ноги нарізно, руки внизу. Нахил тулуба вниз, без напруження. Повернутися у в. п.

2. В. п. - те саме. Нахил тулуба (не згинаючись) вперед - вниз, торкаючись руками підлоги. Повернутися у в. п.

3. В. п. - те саме. Пружні нахили вперед - вниз.

4. В. п. - ноги нарізно, руки на поясі. Нахил тулуба вперед, прогинаючи спину (голову прямо).

5. В. п. - ноги нарізно, руки в сторони. Нахил тулуба в сторони (руки ковзають вздовж тулуба). Нахил тулуба в сторони можна ускладнювати різними в. п. рук та рухами ніг.

6. В. п. - ноги нарізно, руки на поясі. Повороти тулуба в сторони з навперемінним витягуванням рук у сторону.

7. В. п. - ноги нарізно. Повороти тулуба в сторони з різкими рухами.

8. В п. - ноги нарізно, руки опущені. Обертання тулуба ліворуч, праворуч.

9. В. п. - ноги нарізно. Обертання тулуба з різними в. п. рук.

Вправи для розвитку м’язів нижніх кінцівок

1. В. п. - о. с., руки на поясі. Підніматися на носках.

2. В. п. - те саме. Навперемінне згинання та розгинання ніг у колінних суглобах.

3. В. п. - о. с., руки на поясі (попереду, вгорі, в сторони). Почергове піднімання ніг вперед.

4. В. п. - о. с., руки опущені. Навперемінне згинання ніг вперед з підтягуванням коліна до тулуба.

5. В. п. - те саме. Зігнути ногу в коліні, розігнути вперед, зігнути і повернутися у в. п.

6. В. п. - о. с., руки на поясі. Почергове піднімання ніг вперед, вбік, назад.

7. В. п. - те саме. Кругові рухи у тазостегновому суглобі трохи піднятою правою та лівою ногою (почергово).

8. В. п. - ноги нарізно. Почергове піднімання ніг (лівою торкнутися правої руки та навпаки).

9. В. п. - о. с., руки опущені. Напівприсідання на носках, руки вперед. Повернутися у в. п.

10. В. п. - ноги нарізно, руки на поясі. Розведення та зведення ступень.

11. В. п. - ноги нарізно, руки опущені. Присідати на носках, торкнувшись руками підлоги, повернутися у в. п.

12. В. п. - ноги нарізно, ступні паралельно, руки опущені. Присісти, руки вперед, повернутися у в. п.

13. В. п. - те саме. Пружні присідання.

14. В. п. - упор присівши. Стрибком упор лежачи.

15. В. п. - те саме. Почергове відведення ніг назад.

16. В. п. - те саме. Почергове відведення ніг вбік.

17. В. п. - о. с., руки внизу. Упор присівши, стрибком упор лежачи, ноги нарізно; упор присівши, повернутися у в. п.

18. В. п. - о. с. Випади вперед, в сторони, з різними в. п. та рухами рук.

https://www.youtube.com/watch?v=5jkgQ7J3MGs

https://www.youtube.com/watch?v=LF1hsGsYYH4

02.04

ФК 5 клас
Тема: Закріплення гри головою

Удари по м’ячу головою виконуються тільки в футболі. Гра головою є невід’ємною частиною футбольного матчу.

Удари по м'ячу середньою частиною лоба

Щоб повноцінно провести гру у футбол, слід уміти робити удар головою по м'ячу як в атаці, так і в захисті. Техніка ударів по м'ячу головою найскладніша в футболі, тому тобі знадобляться терпіння та сміливість в опануванні тренувальних вправ. Атакуй м'яч з відкритими очима, удар роби серединою лоба. Зроби крок уперед і зігни ноги в колінах. Коли м'яч летить, дивись на нього. Удар по м'ячу роби лобом. Удар іншою частиною голови може бути небезпечним. Коли відбиваєш м'яч, напружуй м'язи шиї, і щоб послати його в потрібному напрямку. Колона гравців шикується навпроти ведучого з м'ячем на відстані 2-3 м від нього. Ведучий кидає м'яч знизу першому в колоні, той повинен повернути йому м'яч точним ударом голови. Після цього перший гравець (який уже виконав удар) стає на коліна, а ведучий кидає з-за голови м'яч наступному гравцю, який повторює всі дії першого та пригинається, тримаючи голову прямо.

Коли всі гравці в колоні виконають удари головою, ведучий стає першим у колоні, а останній гравець стає ведучим. Гра триває доти, поки всі гравці спробують себе в ролі ведучого

Удари по м’ячу на точність

Гравець має підкинути м’яч для удару головою, б’є його після відскоку від стіни ловить. Потім прагне двічі поспіль (не торкаючись руками) вдарити м’яч у стінку. З кожним разом кількість ударів треба збільшувати. Гравець тримає м'яч вище голови партнера, який стоїть перед ним. Партнер, стрибаючи, б'є по м'ячу головою. Після 6 стрибків гравці міняються місцями.