четверг, 30 сентября 2021 г.

                                                                  01.10

                                                              ФК 9 клас

Тема: Розвиток спритності

  Рівень розвитку спритності обумовлює і ступінь рухливості в суглобах. Вправи на спритність розподіляють на: - вправи на рівновагу; - ритмічні рухи; - розвиток орієнтування та ін. їх можна виконувати в будь-яких умовах (у залі, на майданчику, на місцевості, на приладах, з предметами тощо). Ритмічні рухи - це біг, біг з поворотами, стрибками та іншими діями, комбінаціями з різноманітних стрибків Для розвитку орієнтування рекомендовані вправи на лавицях, з медицинболами, з доланням перешкод, ігри в парах, старти з різних вихідних положень, вправи на швидкість реагування, акробатичні вправи (перекиди, перевороти, сальто, перевороти боком та ін ), які покращують рухову координацію, просторове орієнтування тощо. До вправ, що розвивають рів'новагу, належать біг по лавиці, колоді, перенесення партнерів та ін. На гімнастичних приладах вправи на спритність складаються із «зіскоків з поворотами, із різноманітних стрибків через них, долання смуг перешкод тощо. Для розвитку спритності, сміливості та просторового орієнтування використовують вправи з відштовхуванням від трампліна з поворотами навколо осі тіла, акробатичні вправи і сальто, пружинні містки та малі трампліни, перестрибування через високі прилади, вправи з медицинболами (передача, ловля, естафети, стрибки), рухливі та спортивні ігри. У вправах, що використовуються для розвитку спритності на спортивних майданчиках відбувається оволодіння координаційно-складними руховими навиками. Для цього застосовують, як правило, нові, невідомі учасникам вправи та рухи. Це сприяє появі нових координаційних зв'язків, підвищує пластичність нервової системи, у результаті вдосконалюються здібності оволодівати новими формами рухів і змінювати їх відповідно до ситуацій, що безперервно виникають. Спритність можна розвивати на всіх без винятку заняттях. Найчастіше її включають у підготовчу частину занять. Після занять з значним навантаженням вправи на спритність є чудовим засобом активного відпочинку, що сприяє відновленню організму. 1. «Змагання в колі». Гравці утворюють здвоєне коло, стоячи обличчям до центру. Відстань між учасниками в кожному колі - 2 м. Гравці внутрішнього кола залишаються на місці. Перемагає гравець, який швидше виконає всі завдання і знову опиниться у вихідному положенні. Завдання 1. Кожен гравець повинен пролізти між розведеними ногами партнерів команди і повернутися у вихідне положення. Завдання 2. Пролізти під всіма гравцями, що стоять на карачках і повернутися у вихідне положення. Завдання 3. З партнером на спині пробігти за спинами гравців усієї команди й повернутися у вихідне положення. 2. «Стрибуча колона». Гравці шикуються в колони по 5-6 чоловік у кожній. Гравець колони ліву руку кладе на плече партнера, що стоїть попереду, а правою рукою бере за гомілково-стопний суглоб протягнутої вперед ноги партнера, що знаходиться за ним. За сигналом усі гравці колони одночасно стрибають до фінішної лінії на одній нозі. Переможцем є та команда, останній гравець якої скоріше перетне лінію фінішу. Результат не буде зараховано, якщо ланцюг колони розірветься або якщо хто-небудь із гравців опустить ногу на землю передчасно. Цю ж вправу можна виконувати й так, що гравець, який стоїть попереду згинає ногу в коліні, а за гомілково-стопний суглоб бере партнер, що знаходиться позаду. 3. «Стоніжка». Гравці шикуються в колони по 6-8 чоловік у кожній і приймають положення ноги нарізно. Нахиляються вперед і беруть руками за гомілково-стопні суглоби партнера, який стоїть попереду. Учасник, який стоїть першим у колоні опирається руками на землю. Усі учасники колони за ш сигналом починають рух однойменною рукою і ногою. Виграє команда, яка швидше просунулась уперед на 10-15 м і не розірвала ланцюг. 4. У прямокутнику розмірами 4x8 м розташовується 6-8 гравців. За сигналом усі гравці пересуваються бігом у довільних напрямках, не зачіпаючи один одного. Межі прямокутника перетинати не дозволено.  

https://www.youtube.com/watch?v=Dsmx56Iw2Mw

                                                                    01.10

                                                              ФК 8 клас

Тема: Вдосконалення стрибка

Стрибки у довжину, як і інші види стрибків, поділяються на фази: розбіг, відштовхування, політ, приземлення. Важливо зазначити, що сучасний рівень досягнень кращих стрибунів світу створив передумови подолання в найближчий час 9-метрового рубежу. Це спонукає при аналізі техніки стрибка у довжину зосередити увагу тільки на двох основних фазах: на фазі, що визначає зліт (вона поглинає розбіг і відштовхування) та на фазі, що визначає приземлення і включає в себе політ і приземлення (А.П.Стрижак, 1989).

Виконуючи стрибки у довжину, спортсмен розв'язує кілька рухових завдань. У фазі, що визначає зліт, необхідно набути максимально можливої швидкості вильоту, зберігаючи при цьому оптимальний кут вильоту. Це досягається високою швидкістю розбігу зі збільшенням її на останніх бігових кроках та виконанням ефективного відштовхування з мінімальними втратами горизонтальної швидкості. У фазі, що визначає приземлення, необхідно створити умови, щоб під час польоту та групування зберегти стійку рівновагу, а під час приземлення якомога далі винести ступні вперед.

Розподіл стрибка на фази дозволяє більш детально вивчити ті чи інші його елементи.

Стрибок у довжину – зовні дуже проста і природна вправа. Суттєва різниця в техніці стрибка у спортсменів спостерігається тільки під час виконання польоту. Форма цих рухів визначає спосіб стрибка – "зігнувши ноги", "прогнувшись", "ножиці". Всі способи є варіантом збереження рівноваги в польоті і підпорядковані одній меті – підготовці до найбільш ефективного приземлення.

Кожний із указаних способів має свої сильні і слабкі сторони, технічні нюанси. Найбільш простим у виконанні і легким для опанування під час навчання є спосіб "зігнувши ноги". Деякі спортсмени продовжують використовувати цей спосіб навіть на етапі вищої спортивної майстерності. Вибір того чи іншого способу пов'язаний насамперед із індивідуальними особливостями стрибуна. Спортсмени з добре розвинутими швидкісно-силовими якостями, досягають великого успіху, застосовуючи варіант стрибка "прогнувшись". Стрибуни, які відзначаються швидкістю і чудовими спринтерськими здібностями, з успіхом стрибають способом "ножиці".

Фази розбігу і відштовхування нами були описані при розгляді стрибка в довжину способом "зігнувши ноги" [див. посібник для студентів I курсу]. Ці елементи стрибка є однаковими при різних його способах, що дозволяє нам детальніше проаналізувати фазу польоту.

Після відштовхування початкова швидкість вильоту становить 9,6-9,9 м/с у чоловіків і 8,5-8,8 м/с у жінок. Деяка втрата горизонтальної швидкості у відштовхуванні викликана змінами напрямку руху під певним кутом. Із збільшенням горизонтальної швидкості зростають і вимоги до прояву зусиль у момент відштовхування. Високий рівень спеціальної фізичної і технічної підготовленості, вміння у короткий проміжок часу виявити максимум зусиль сприяють зменшенню втрат горизонтальної швидкості і забезпечують високий зліт після відштовхування (23-25°).

У момент відриву поштовхової ноги від бруска стрибун переходить в безопорне положення, намагаючись зберегти стійке положення тіла. Всі рухи в польоті спрямовані на збереження або підтримання рівноваги і підготовку до викидання ніг під час приземлення.

Спосіб стрибка у довжину "прогнувшись" за структурою рухів під час польоту є більш складним, ніж спосіб "зігнувши ноги". На початковому етапі спортивної майстерності його здебільшого рекомендують стрибунам, які мають недостатньо сильний поштовх. 

https://www.youtube.com/watch?v=YIK-a1MN28M

                                                                  01.10

                                                             ФК 6 клас

Тема: Розвиток уваги

Для дітей  підійдуть більш складні вправи на увагу. Добре, якщо вони будуть не сильно нагадувати шкільні завдання, щоб дитина могла відволіктися від навчання і провести вільний час весело та корисно.

Вправа «Запам'ятай все»на концентрацію і розподіл уваги

Запропонуйте дитині уважно розглянути якийсь предмет не торкаючись до нього. Наприклад, настільну лампу, вазу або в'язку ключів. Потім нехай дитина закриє очі і постарається описати предмет. Якого він кольору, розміру? Який він на дотик?

Вправа «Що змінилося?»Розвиваємо обсяг уваги

Розкладіть на столі близько десяти предметів. Можна взяти, наприклад, канцелярське приладдя: ручки, олівці, пенал, лінійку і т.п. Потім попросіть дитину запам'ятати, як лежать предмети.

Потім попросіть його закрити очі і дорахувати до 20-ти. За цей час поміняйте деякі з предметів місцями або зовсім приберіть. Запропонуйте дитині сказати, що змінилося.

Вправа «Заборонена цифра»на концентрацію і розподіл уваги

Рахуйте вголос від одного до 41, не називаючи числа, в яких є цифра 4. Замість них говорите: «Не зіб'юся». Запропонуйте дитині повторити вправу.

https://www.youtube.com/watch?v=k0c9RbVOgWQ

                                                                 01.10

                                                             ФК 4 клас

Тема: Перешикування на місці

Шикування у шеренгу.

Команда: "В одну (дві, три і т.д.) шеренгу на правій (лівій, нижній, верхній) границі - ставай!".

По команді усі ті хто займаються в найкоротший час стають у зазначений стрій та в зазначене місце по росту один біля іншого на одній лінії, дотримуючи певного інтервалу (ширина долоні між ліктями тих хто займається).

Шикування в колону.

Команда: "У колону по одному (два, три і т.д.) на правій (лівій, нижній, верхній) границі - ставай!".

По команді усі ті хто займається в найкоротший час стають у зазначений стрій та в зазначене місце по росту в потилицю один за іншим, дотримуючи покладеної дистанції (довжина руки піднятої вперед).

Перешикування з однієї шеренги у дві шеренги.

Команда для розрахунку: "На перший та другий - розрахуйсь!".

Команда: "У дві шеренги - ставай!".

Другі номери стоять на місці. Перші номери роблять крок правою назад, крок лівою убік і приставляючи праву стають у потилицю другим номерам утворивши другу шеренгу. Перешикування виконується на три рахунки.

Перешикування з двох шеренг в одну шеренгу.

Команда: "В одну шеренгу - ставай!".

Другі номери стоять на місці. Перші номери роблять крок правою убік, крок лівою та приставляючи праву стають на свої місця утворивши одну шеренгу. Перешикування виконується на три рахунки.

Перешикування з однієї шеренги в три шеренги.

Команда для розрахунку: "По три - розрахуйсь!".

Команда: "У три шеренги - ставай!".

Другі номери стоять на місці. Перші номери роблять крок правою назад, крок лівою убік та приставляючи праву стають у потилицю другим номерам утворивши третю шеренгу. Треті номери роблять крок лівою, крок правою убік та приставляючи ліву стають перед другими номерами утворивши першу шеренгу. Перешикування виконується на три рахунки.

Перешикування з трьох шеренг в одну шеренгу.

Команда: "В одну шеренгу - ставай!".

Другі номери стоять на місці. Перші номери роблять крок правою убік, крок лівою та приставляючи праву стають на свої місця утворивши одну шеренгу. Треті номери роблять крок лівою убік, крок правою назад та приставляючи ліву стають на свої місця утворивши одну шеренгу. Перешикування виконується на три рахунки.

Перешикування з колони по одному в колону по два.

Команда для розрахунку: "На перший та другий - розрахуйсь!".

Команда: "У колону по два - ставай!".

Перші номери стоять на місці. Другі номери роблять крок лівою убік, крок правою та приставляючи ліву стають поруч з першими номерами утворивши другу колону. Перешикування виконується на три рахунки.

Перешикування з колони по два у колону по одному.

Команда: "У колону по одному - ставай!".

Перші номери стоять на місці. Другі номери роблять крок лівою назад, крок правою убік та приставляючи ліву стають у потилицю першим номерам утворивши одну колону. Перешикування виконується на три рахунки.

Перешикування з колони по одному в три колони.

Команда для розрахунку: "По три - розрахуйсь!".

Команда: "У колону по три - ставай!".

+Другі номери стоять на місці. Перші номери роблять крок правою убік, крок лівою назад та приставляючи праву стають поруч із другим номером утворивши праву колону. Треті номери роблять крок лівою убік, крок правою та приставляючи ліву стають поруч із другим номером утворивши ліву колону. Перешикування виконується на три рахунки.

https://www.youtube.com/watch?v=Wmn6Ekh3qIQ

                                                                      01.10

                                                               ФК 7 клас

Тема: Закріплення бігу

Біг – звичка, яка зміцнює серцево-судинну та респіраторну системи, допомагає схуднути, покращує настрій та стимулює когнітивні навички. Щоб отримати всі переваги й закріпити біг у житті, потрібно уникати помилок.

LIGA.Life розпитала про основні помилки початківців та як їх виправити у Світлани Шмідт, майстра спорту міжнародного класу з легкої атлетики та рекордсменки України з бігу на 3 км.

Усі поради від експертки ви знайдете за посиланням.

  • Шість порад бігунам-початківцям від марафонців

Якщо ви тільки починаєте свій біговий досвід, то варто подумати не тільки про вдалий одяг, маршрут, харчування, але й про заряд мотивації від професіоналів своєї справи.

Професорка Мікеле Керуліс з Північно-Західного університету в штаті Іллінойс зібрала шість головних порад від марафонців, які подарують заряд енергії початківцям. 

  • Чи корисно бігати щодня. Як правильно побудувати режим бігових тренувань

Біг щодня робить нас міцнішими та швидшими в довгостроковій перспективі. Проте чи справді тренування без вихідних дають лише користь?

Про це йдеться в інтерв'ю для ресурсу Runner`s World членкині виконавчого комітету Асоціації прикладної спортивної психології Анджели Файфер та власниці компанії Running Strong Джанет Гамільтон.

  • Біг взимку: як підготуватися до пробіжки, що їсти та як вдягатися

Температура нижче нуля, сніг та сильний вітер – не привід для того, щоб відмовитись від бігу. Адже це один зі способів збільшити рівень вітаміну D в організмі, якого так не вистачає в холодний період.

Окрім цього, така фізична активність доступна кожному, незалежно від фінансової ситуації або локдауну.

https://www.youtube.com/watch?v=boURmNvnTeU

                                                                 30.09

                                                            ФК 9 клас

Тема: Розвиток сили

1Класичні присіданияНоги на ширині плечей, зігнуті в ліктях руки в «замку» перед грудьми6-8-10Під час виконання п’ятки не відривати від підлоги. Спину тримати рівно. Присідати повільно.
2Присідання з відведенням  прямої ноги в сторонуНоги на ширині плечей. 1-класичне присідання; 2-встати й відвести пряму лівую ногу в сторону; 3-класичне присідання; 4-встати й відвести пряму правую ногу в сторону.3-4-5 раз на кожну ногуПід час присідання не відривати п’ятки від підлоги. Під час відведення прямої ноги в сторону, тулуб тримати рівно, не відхиляючись.
3Присідання «Сумо»Ноги стоять ширше плечей, носки розвернуті в сторони.6-8-10Присідати повільно. Спину тримати рівно, намагаючись не нахилятися вперед.
4Присідання з підйомом зігнутої ноги до ліктяНоги на ширині плечей, руки за голову, лікті розведені в сторони. 1-класичне присідання; 2-встати, підняти зігнуту у коліні лівую ногу й торкнутися лівого ліктя. Приставити ногу. 3-класичне присідання; 4-встати, підняти зігнуту у коліні праву ногу й торкнутися правого ліктя. Приставити ногу.3-4-5 раз на кожну ногуПрисідати повільно. Під час торкання коліном ліктя виконується невеликий нахил тулуба в сторону. Не нахилятися вперед. Лікті трімати широко розведеними в сторони.
5Приседання з положення «ноги разом»Ноги разом.  Виконується присідання.6-8-10Під час виконання присідання, стопи й коліна тримати разом. Спина рівна.
6Присідання з випадом у бік1 - Крок (випад) лівою ногою у бік. Виконується неглибоке присідання на ліву ногу (права нога пряма). Руки вперед. 2 - Піднятися і приставити ногу. 3 – Крок правою ногою у бік. Неглибоке присідання на праву ногу. Ліва нога пряма. 4- Піднятися і приставити ногу.3-4-5 раз на кожну ногуПід час присідань (випадів) спину тримати рівно, трохи нахиляючи тулуб вперед. Руки вперед. Глибина присідання обирається індивідуально.  
7Присідання з кроком (випадом) вперед.1-   Випад правою ногою вперед, присід. 2-   Повернутися у вихідне положення – ноги разом. 3-   Випад лівою ногою вперед, присід. 4-   Повернутися у вихідне положення – ноги разом.3-4-5 раз на кожну ногуПід час виконання випаду,  проекція коліна ноги, що стоїть попереду, не повинна заходити далі, ніж стопа. Спина рівна – не нахиляти тулуб вперед. Глибина присідання обирається індивідуально.
8Присідання «реверанс»Руки на пояс. 1 – праву ногу відводимо назад за ліву і ставимо на носок. Присідання. 2 – ліву ногу відводимо назад за праву і ставимо на носок. Присідання.3-4-5 раз на кожну ногуСпина пряма. Тулуб не нахиляти вперед. Нога, яка знаходиться попереду, стоїть на стопі (п’ята не відривається від підлоги). Нога, що знаходиться позаду, торкається носком підлоги (для рівноваги). Глибина присідання вибирається індивідуально.

https://www.youtube.com/watch?v=aFFvFmjVx5w

                                                                 30.09

                                                             ФК 9 клас

Тема: Біг на середні дистанції

Біг на середні дистанції — сукупність легкоатлетичних бігових дисциплін, що об'єднує дистанції, довші, ніж спринтерські, але коротше, ніж довгі. У більшості випадків до середніх дистанцій відносять 600 м, 800 м1000 м1500 м1 миля2000 м3000 м[1]3000 м з перешкодами (стипль-чейз). Найбільш престижними, олімпійськими, є дистанції 800 м, 1500 м і 3000 м з перешкодами.

Біг на 880 ярдів, або півмилі — предок дистанції 800 м і має свої корені в змаганнях в Сполученому Королівстві в 1830-х роках.[2]. Біг на 1500 м — три кола по 500 м стадіону, який був звичайним явищем в континентальній Європі в 20 столітті[3].

Дистанції

600 м

Ця середня дистанція досить рідко проводиться на змаганнях, і головним чином як тест спринтерів для більшої дистанції. 600 м також використовується на початку сезону як перша сходинка бігунами на 800 м, поки вони не досягли повної форми. Рекорди світу на цій дистанції:

800 м 1000 м 1200 м 1500 м 1600 m

Миля  2000 м 3000 м 3200 м 2000 метрів з перешкодами 

3000 метрів з перешкодами

https://www.youtube.com/watch?v=TX9mlyqcK5E

                                                                   30.09

                                                             ФК 8 клас

Тема: Біг середні дистанції

До бігу на середні дистанції відносяться – біг на 400м,800м, 1000м, 1500м.

Біг 2000м і дистанції  що перевищують 2000м вважаються довгими.

Для того, щоб вміти правильно бігати, потрібно правильно утримувати поставу.

Для цього тулуб і голову тримай на одній лінії, нахилившись вперед. Повштовхову ногу постав на зовнішню сторону носка і відштовхуючись, повністю випрямляй.

Махову ногу згинай у колінному суглобі, при цьому стегно ноги рухай вперед-вгору.

Руки зігнути ліктях під прямим кутом. Рухи руками виконуй вперед - назад(перехресно – права нога і ліва рука). Кисті рук тримай розслабленими, а пальці напівзігнутими. 

Під тактикою бігу розуміють дії бігуна під час бігу.

Під час бігу на середні дистанції головним є правильний розподіл сили на всій дистанції, залишаючи резерв для швидкого фінішування.

На реалізацію тактичних планів впливають зовнішні умови: напрямок вітру, стан бігової доріжки, температура повітря.

Необхідно звертати на такі моменти: вибір місця зі старту, біг із заданою швидкістю, встановлення необхідного ритму і темпу на дистанції;обгін суперників на різких у різних ситуаціях і у різних ділянках дистанції; біг поруч із суперником; лідирування;переслідування суперника і раптовий вихід уперед;фінішний ривок.

 

Поради або правила виконання бігу на середні дистанції:

Ø                      Займай намічене місце на доріжці на початку бігу;

Ø                      Біжи ближче до бровки;

Ø                      Вибирай найбільш зручніший для себе темп;

Ø                      Відривайся від суперників, особливо при лідируванні;

Ø                      Переслідуючи суперника , біжи за ним в притул своїм звичним кроком;

Ø                      Обходячи суперника по прямій, одразу іди у відрив;

Ø                      При невеликому темпі бігу починай фінішувати раніше, при високому темпі пізніше;

Ø                      Розпочавши фінішування, прагни до безперервного збільшення швидкості аж до лінії фінішу.

https://www.youtube.com/watch?v=O4Mmh_hv-Bc

                                                                   30.09

                                                             ФК 7 клас

Тема: Розвиток витривалості

Існує принаймні п'ять різноманітних методів розвитку витривалості.

  • Метод рівномірного характеру означає, що ти займаєшся фізичною активністю, при цьому безперервно працюєш, зберігаєш свій темп, не зменшуючи, але і не перевтомлюючись, тобто підбираєш свій.
  • Змінний метод означає, що ти вибираєш різну фізичну активність і змінюєш її одну за однією. Наприклад, 20 присідань, 20 випадів, 20 віджимань і 3 хвилини в стійці поперше.
  • Метод поворотів. Ти вибираєш одну групу м'язів і тренуєш тільки її, повторюючи ідентичні вправи з перервою на відпочинок по 30 секунд.
  • Змагання і ігровий методи. У обох випадках ти тренуєш не лише свою фізичну витривалість, але і вчишся контролювати і управляти емоціями.

 

Силова витривалість організму

Це спортивний термін, який має на увазі здатність організму витримувати силове навантаження впродовж довгого часу, є поєднанням сили і витривалості. Силову витривалість також можна і треба розвивати. Види витривалості :

  1. присідання;
  2. скакалка;
  3. біг.

Експерти радять розпочинати з бігу, оскільки під час цієї активності навантажуються усі групи м'язів рівномірно, організму простіше «розтруситися».

Для профілактики здорової роботи серця лікарі і спортсмени рекомендують чергувати темп бігу — від бігу підтюпцем до бігу на швидкість. І робити це регулярно, найкорисніший інтервал — це біг через день.

Після того, як організм звикне до регулярного навантаження, приблизно за два тижні, можна почати тренувати біг на витривалість.

https://www.youtube.com/watch?v=TwhS5O43s3o

                                                                   30.09

                                                            ФК 7 клас

Тема: Розвиток швидкості

Здатність швидко виконувати рухи - одна з найважливіших якостей легкоатлетів, навіть тих у яких ця якість не є провідною. Високий рівень швидкості дозволяє їм легше виконувати менш швидкі рухи, що сприяє розвитку витривалості в роботі. Оскіль­ки швидкість рухів у легкоатлетів завжди пов'язана з проявом значної сили, цю якість часто називають швидкісно-силовою.

Швидкість рухів школяра в першу чергу визначається від­повідною нервовою діяльністю кори головного мозку, що викли­кає напругу й розслаблення м'язів та спрямовує й координує рух. Швидкість значною мірою залежить від досконалості спортивної техніки, сили та еластичності м'язів, рухливості суглобів, а в три­валій роботі — й від витривалості спортсмена. Отже, поліпшен­ня зазначених компонентів визначає розвиток швидкості рухів спортсмена.

Значно поліпшити швидкість можна насамперед розвитком сили м'язів за рахунок збільшення їхньої маси і, головне, підви­щення здатності проявляти якнайшвидше дуже великі зусилля. Для розвитку цієї якості корисні спеціальні силові вправи, у то­му числі й з обтяжувачами.

Безымянный.pngШвидкість рухів можна підвищити завдяки найефективнішому використанню еластичної властивості м'язів: попередньо оптимально розтягнутий м'яз скорочується з більшою силою й швідкістю. Отже, слід застосовувати спеціальні вправи на розтягування розслаблених і напружених м'язів.

У певних видах легкої атлетики гранично швидкий темп потрібно підтримувати протягом деякого часу. Для цього необхідна спеціальна витривалість. У той же час поліпшення витривалості дозволяє атлетові досягти ще більшої швидкості рухів.

Дуже важлива для швидкості поставлена техніка перегонів, стрибків або метань. Тут особливу роль відіграє вміння виконува­ти швидкі рухи вільно, без зайвого напруження м'язів, розслаблю­ючи їх, коли вони не повинні працювати, А це досягається багато­разовим повторенням основної вправи свого виду легкої атлетики при зусиллях нижче максимальних — на 0,7—0,9 максимуму . Тисячі повторень зроблять навичку досить міцною, яка не під­дається умовам зовнішнього середовища (змагальні емоції, передстартове збудження, вплив супротивника тощо).

Нерідко у школярів розвиток швидкості припиняється через те, що під час тренувань не застосовуються необхідні засоби та методи, які ведуть до подальшого розвитку якостей, насамперед сили, а також до вдосконалювання техніки. Часто на уроках ство­рюються умови, коли гранично швидкі рухи стають однотипними і виконуються в одному й тому самому ритмі. Особливо це сто­сується циклічних рухів. У результаті багаторазових повторень у одному й тому самому максимальному ритмі створюється звич­ність, автоматизація рухів, що ґрунтується на утворенні певного стереотипу в корі головного мозку. Це перешкоджає зростанню швидкості навіть у тому разі, коли рівень розвитку фізичних і во­льових якостей підвищується. Школяр не завжди може розірвати рефлекторні зв'язки, що утворилися, змінити динамічний стереотип і перейти на новий, швидший темп.

Щоб зламати сталий динамічний стереотип, підвищити верхню межу зони рухливості навички й у результаті поліпшити швидкість  рухів, треба неодноразово виконувати рухи якнайшвидше, проявляючи значні вольові зусилля. Слід використати полегшені  умови, які дозволяють виконувати Безымянный2.pngстрибок, біг або метання з максимальною швидкістю рухів (наприклад, метальникам тренуватися 3 полегшеними снарядами, що дозволить робити кидок швидше). Щоб перевищити звичну швидкість відштовхуванні в стрибках, треба багаторазово виконувати стрибки із граничними вольовими зусиллями, з максимальною швидкістю відштовхування, використовуючи повну довжину розбігу у звичайних умо­вах і вкорочену на похилій доріжці (нахил 2—3° з горизонтальною ділянкою для останніх чотирьох кроків розбігу).

Швидкість відштовхування при стрибку у висоту можна підвищити, долаючи граничні висоти і перевищуючи їх. Але часте стрибати з такою метою не можна — з'являється нервове стомлен­ня. Тому значно частіше й у більшому обсязі треба застосовува­ти спеціальні стрибкові вправи, відштовхуючись із максимальним зусиллям, дотягуватися до гілки дерева, до підвішеного предмета тощо. Якщо стрибунові вдається у стрибку торкнутися предме­та, то його слід підняти трішечки вище й продовжувати так ро­бити далі.

Для підвищення швидкості рухів бігунів на короткі дистан­ції слід використовувати груповий метод проведення занять. При спільних стартах, прискореннях і бігу на відрізках у сприн­терів з'являється прагнення прискорити рухи, досягти ще біль­шої швидкості. З цією ж метою треба широко застосовувати ган­дикап (біг з форою). Бігунам корисно тренуватися у полегшених умовах, які дозволяють виконувати рухи зі швидкістю, що пере­вищує досягнуту. Для цього використовуються: біг з укорочени­ми кроками, біг із прискоренням, біг по похилій доріжці (нахил 23°); «викидання» зі старту за допомогою розтягнутих гумових шнурів.

Перевищити сталу максимальну швидкість рухів або швид­кість перегонів можна також за допомогою голосних прискорю­ваних ритмічних звуків, у темпі яких спринтер прагне втриму­вати частоту своїх кроків. Дуже корисно виконувати біг, у тому числі й із прискоренням, під спеціально написану або підібрану музику.

Кілька повторень найшвидшої вправи викликає у школяра нові відчуття, позитивну психічну налаштованість і впевненість у можливості підвищення граничної швидкості. Якщо після цього він у 1—2 спробах перевищить сталий рівень швидкості й у зви­чайних умовах, то досягнення стабільності в цьому залежить ли­ше від кількості повторень найшвидших рухів, насамперед у по­легшених умовах, а також у звичайних.

https://www.youtube.com/watch?v=1L534_r8C3A


                                                               25.02                                                             ФК 9 клас Т...