суббота, 25 апреля 2020 г.

                                                                      30.04
                                                                 ФК 7 клас
Тема: Узагальнення знань

1.Два футбольних тайми - це ... Що?
2.Що мають на увазі, коли говорять про «повітряні дуелі» на полі?
3.Скільки очок отримує футбольна команда за нічию в матчі чемпіонату світу?
4.Яку картку, за правилами, показує арбітр футболістові за затягування часу?
5.Якого кольору картка у футболі означає вилучення з поля?
6.Як називають гравця, який майстерно володіє фінтами?
7.Як називається взуття футболіста?
8.Які способи удару по м'ячу  у футболі ви знаєте?
9.Що призначає суддя за порушення правил гри у штрафному майданчику?
10.Що таке оффсайд?
11.За що призначають штрафний удар?
12.Що таке аут?
13.Які види передач ви знаєте?
14.Скільки гравців на полі в одній команді?
15.Назвіть на які три лінії ділять гравців команди?
16.Які ви знаєте тактики нападу?
17.Які ви знаєте тактики захисту
18.Скільки дозволяється замін у футболі під час гри одній команді?
19.Назвіть 5 футбольних команд України?
20.Назвіть способи прийому м яча?

Відповіді зі своїми прізвищем та ім ям надсилайте на Viber - 066 737 14 46
                                                                         30.04
                                                                   ФК 9 клас
Тема: Розвиток спритності
Вправи, що використовуються для розвитку спритності, при умові, що вони мають елементи новизни: - виконання вправи з різних незвичайних вихідних положень і закінчення такими ж кінцевими положеннями; - виконання вправи в обидва боки, обома руками і ногами в різних умовах; - зміна темпу, швидкості і амплітуди рухових дій; - змін просторових меж виконання вправи; - виконання додаткових рухів; - щойно засвоєну вправу виконують у різних комбінаціях з раніше вивченими. Методичні прийоми, що ускладнюють умови виконання: „суміжні завдання” (наприклад, виконання розбігу для стрибка в довжину зі звичною, дещо збільшеною чи зменшеною довжиною кроку); „контрастні завдання” (наприклад, кидки м’яча в ціль з різко зміненої відстані, з 5 і 10 м); тимчасове виключення зорового контролю (ведення м’яча із заплющеними очима). У процесі розвитку координаційних здібностей останні обов’язково пов’язуються з технічним і тактичним навчанням, а також з розвитком інших рухових якостей. Цієї мети досягають за допомогою різних комбінованих вправ, різноманітних естафет, спортивних ігор та ін.
 Проведемо такий тест: спробуйте обертати кисть за годинниковою стрілкою, а цю ж руку в лікті проти годинникової стрілки. Не виходить, так? Зате відмінно виходить обертати все це в одному напрямку. Все тому, що наш координаційний центр звик до симетрії, спокою, синхронності. Якщо щось треба зробити не за звичним сценарієм – виникають складнощі, адже мозок і тіло цього не вміють, їх треба вчити. До речі, це ж перша вправа на координацію, по суті, початок її тренування.
Ще один тест: встаньте на одну ногу, другу відведіть назад, руки в сторони. Закрийте очі і рахуйте, скільки ви простоїте. І це теж вправа на координацію, яке допоможе поліпшити ваш баланс і спритність.
Третій тест: візьміть 2 тенісних м’яча (до речі, нехай вони у вас лежать вдома, іноді бувають корисними) і кидайте їх об стіну по черзі правою і лівою рукою – добре виходить, так? А тепер встаньте на одну ногу і зробіть те ж саме. Складніше? Є такий момент. А тепер найсмачніше – стрибайте на одній нозі і продовжуйте кидати і ловити м’ячики. Все, ступор, плутанина, м’ячики полетіли по кутах, а ви, взагалі, впали.
Ще є один тест на координацію, тут можна придумати все що завгодно. Просто накажіть своєму тілу виконувати нестандартну зв’язку рухів. І ви побачите, наскільки ваше тіло недосконале в цьому плані.

                                                                       30.04
                                                                  ФК 10 клас
Тема: Повторення техніки стрибка з місця
Стрибки у довжину — вид легкої атлетики, в якому спортсмени змагаються, хто далі стрибне, відштовхнувшись з-за певної лінії.
В програму спортивних змагань здебільшого входять стрибки в довжину з розбігу, хоча існує різновид стрибків у довжину з місця.
Стрибки з розбігу виконуються в спеціально підготовану яму з піском. Результат фіксується за віддаллю від лінії відштовхування до найближчого до неї відбитку тіла спортсмена в піску. Існує чотири взаємопов'язані фази стрибка: розбіг, відштовхування, політ і приземлення.
Хоча сьогодні стрибки у довжину з місця не є змагальною легкоатлетичною вправою, але, зважаючи на те, що вони широко застосовуються в спортивній практиці в якості тренувальної та тестової вправи, розглянемо техніку їх виконання. Готуючись до відштовхування, спортсмен підходить до контрольної лінії і встановлює ноги носками майже впритул до неї. Стопи ставляться на ширину плечей, або дещо вужче. Далі стрибун піднімає руки вгору-назад, прогинаючись в попереку та піднімаючись на носки. Після цього руки плавно, але досить швидко, опускаються вниз-назад, ноги згинаються в колінах; стрибун опускається на всю стопу і нахиляє тулуб вперед так, щоб плечі вийшли за лінію стоп, а кульшовий суглоб знаходився над носками ніг. Не затримуючись в цьому положенні, стрибун переходить до потужного відштовхування, випрямляючи ноги і виконуючи мах руками вперед-вгору. Завершуючи відштовхування, спортсмен витягує тулуб в одну лінію і залучає до роботи м’язи стоп. В польоті ноги стрибуна згинаються в кульшових та колінних суглобах, підтягуються до грудей і знов дещо розгинаються в колінах. В момент торкання стопами місця приземлення спортсмен переходе в положення глибокого присіду, згинаючи ноги в колінах і просуваючи тез вперед для запобігання падінню назад. Стрибок у довжину з місця
https://www.youtube.com/watch?v=-FCpkqrKIAg
https://www.youtube.com/watch?v=2uNStx1uAwA

                                                                    30.04 
                                                              ФК 8 клас
Тема: Вдосконалення техніки вкидання аутів
Ключевая задача для футболистов во время игры заключается в контроле мяча, находящегося в границах футбольного поля. Несмотря на то, что основное перемещение мяча осуществляется от одних ворот к другим по всей длине поля, довольно часто в процессе борьбы мяч вылетает, выкатывается за пределы поля, пересекая линию боковой разметки. Игра в этот момент прерывается, возобновляясь только после введения «круглого» в игру руками. 
Аут в футболе -  процедура или технический элемент, который требуется выполнить для того, что бы вернуть покинувший поле спортивный снаряд  обратно в игру. Данный игровой момент определяется Правилами игры в мяч ногами, где четко описываются причины по которым выполняется вбрасывание и как происходит сама процедура. Подобные ситуации возникают в процессе игры постоянно, так как игрокам трудно в пылу борьбы удержать мяч в пределах поля. Мяч может покинуть поле в любой ситуации, как ввиду неточно сделанного паса или передачи, так и в результате отскока после контакта с футболистами, после выполнения технических приемов.
Статистика количества выполняемых аутов в течение футбольного матча не ведется. Вбрасывание мяча не является определяющим фактором преимущества или превосходства одной команды над другой. Это чисто технический и процедурный игровой элемент, позволяющий вернуть игру в основное русло.
Что означает в футболе вбросить мяч с аута? 
В процессе развития футбола формировались Правила игры, определяющие регламент футбольного матча, техническое решение возникающих ситуаций на поле. Каждый игровой стандартный момент, возникающий на поле, со временем получил четкое определение в соответствии со спортивной терминологией. Появились офсайды, корнеры, ауты и пенальти.
Если угловые удары должны были выполняться после выхода мяча за лицевую линию, то выходы мяча за боковую линию стали называться аутами.
В переводе с английского это слово означает буквально «вне», т.е. за пределами игровой зоны. При возникновении подобных ситуаций, футболисты должны с того самого места, где мяч покинул пределы поля, ввести его обратно в игру. Термин «аут» стал употребляться еще в 1863 году, однако его исполнение сильно отличалось от нынешних правил. Первоначально футболисты возвращали мяч обратно на поле ударом ноги. Понадобилось почти 20 лет, прежде чем было решено начинать игру после вбрасывания, т.е. после броска «круглого» руками. 
В ситуациях, когда спортивный снаряд покидает поле, пересекая линию боковой разметки, линейный судья сигнализирует об этом главному арбитру матча. Игра в этот момент прекращается и будет возобновлена только после ввода спортивного снаряда обратно в поле. Главный судья определяет место ввода мяча в поле и сторону, которая должна выполнить вбрасывание.
Аут назначается судьей в сторону той команды, игрок которой последним коснулся мяча. 
При вбрасывании игрок старается отдать мяч игроку своей команды, если игровая ситуация не требует добровольной передачи «круглого» сопернику (принцип fair play).
Что значит аут в техническом плане?
В соответствии с Правилами, ввод мяча из-за боковой линии во время матча представляет определенную процедуру. Футболист, который должен ввести спортивный снаряд в игру, занимает определенное положение. Тело спортсмена, его лицо, торс и остальная часть тела должны быть повернутыми в сторону поля.
Ноги вбрасывающего футболиста в момент броска должны быть на одной линии и касаться пятками газона. Переступать разметку боковой линии запрещается, как и отрывать пятки от земли. Вбрасывание осуществляется из-за головы игрока, двумя руками. Направление полета мяча может быть выбрано на усмотрение футболиста, самостоятельно решающего, куда, кому и как сильно следует бросить мяч.
От места выполнения аута все игроки на поле, включая футболистов команды-соперника, должны находиться не ближе 2 м. Вбрасывающему игроку запрещается совершать с мячом другие манипуляции и выполнять технические приемы. Второе касание к мячу для футболиста, вводившего спортивный снаряд в игру, допускается только в случае решения арбитра повторить вбрасывание. 
Как только футболист выполнил бросок, мяч считается введенным в игру. Игроку придется выполнить вбрасывание заново, если судья установит, что мяч вводился не с того места, где покинул поле или игровой момент выпал из внимания арбитров матча.
Что такое нарушения при выполнении аута?
Следует отметить, что нарушение процедуры выполнения вбрасывания влечет за собой передачу права ввести мяч в игру другой команде.
Основными нарушениями в данном случае являются:
повторное касание игрока вбрасывающего мяч до первого касания его полевым игроком;
игрок, вводящий мяч в игру, коснется мяча рукой снова, когда тот уже находится в игре (назначается штрафной удар в сторону команды игрока, нарушившего правила);
если игрок, вбрасывающий мяч, коснулся мяча руками после вбрасывания в пределах штрафной, в сторону провинившейся команды назначается одиннадцатиметровый удар;
аут может выполнить вратарь, однако играть руками вне зоны штрафной площадки и до первого касания другого игрока, запрещается (назначается свободный удар в сторону провинившейся команды);
во время вбрасывания запрещается отвлекать внимание выполняющего аут, препятствовать выполнению этого технического приема (наказание виновному - желтая карточка за неспортивное поведение).
Аут в реальности -  что это такое?
В нынешних условиях при вбрасывании  и спортсмены и судьи редко когда строго придерживаются правил. Игрок может ввести мяч броском, находясь в пределах игровой зоны на расстоянии от линии разметки. Не является обязательным строгое положение тела во время броска. Допускается выполнять вбрасывание мяча с разбега, однако при этом в момент броска пятки игрока должны касаться земли. Не разрешается футболисту совершать бросок, перейдя границу боковой линии. 
Мяч можно вбрасывать в любом направлении. Если мяч совершает перемещение вдоль боковой линии, вбрасывание придется повторить. Расстояние, на которое мяч из-за боковой может быть введен в поле не ограничивается. В современном футболе нередки игровые ситуации, когда при выполнении аута мяч посылается непосредственно во штрафную площадку, обостряя положение у ворот соперника.
                                                                       30.04
                                                                  ФК 5 клас
Тема: Навчання  техніці захисту
Навчання індивідуальним тактичним діям починається разом з вивченням прийомів техніки захисту. Причому при поясненні особливу увагу потрібно приділити вибору місця відносно нападаючого, моменту початку дії. Навчання повинно завжди проходити в єдиноборстві з нападаючим, якому даються певні завдання.
При навчанні застосування блокування необхідно вирішити два основні завдання: 1) визначити напрямок польоту м'яча і 2) визначити варіанти блокування (рухомого або нерухомого).
Для вирішення першого завдання необхідно підбирати вправи, в яких захисник повинен реагувати на кидки різними способами (блокування зверху, збоку на різних рівнях), з різної відстані до захисника, із застосуванням різних замахів. Спочатку вибір напрямку польоту обмежений певним завданням нападаючому, а потім захисникові доводиться застосовувати блокування м'яча після довільних кидків нападника.
Для вирішення другого завдання захисник повинен мати деякі знання про противника, проявити спостережливість і кмітливість. Крім того, тут необхідно враховувати індивідуальні особливості самого захисника. Для застосування рухомого блокування, тобто випрямлення рук після того, як визначено напрямок польоту м'яча, захисник повинен володіти неабиякою швидкістю і реакцією. Для застосування нерухомого блокування, захиснику не обов'язково бути дуже швидким, але від нього вимагається знати, який простір загороджувати від того чи іншого нападаючого і певна незіграність з воротарем.
Навчання груповим діям починається разом із вивченням групових дій нападу. Все навчання будується на протидії нападаючим. Коли потрібно уточнити будь-яку групову тактичну дію захисту, необхідно щоб нападники виконували тільки ту дію, яка змушує захисників застосувати конкретний контрприйом. Для вивчення, наприклад, перемикання нападники можуть виконувати заслін, приховану зовнішну взаємодію; для підстраховки ніжні паралельні дії; для прослизання - особиста опіка і т.п. Розпочинають навчання з сумісної дії двох гравців, а потім трьох і більше.
Навчання командним діям починають з ознайомлення з розстановкою гравців різного амплуа в різних системах захисту. Удосконалення командних захисних дій потрібно вести відповідно до принципів, які прийнятні для всіх видів і способів захисту: створення чисельної переваги, припинення передачі і принцип протиходу. Зіграність оборони, її агресивність будуть залежати від того, наскільки грамотно гандболісти дотримуються цих принципів в конкретній боротьбі з противником. Керуючись ними та аналізуючи вибір позиції, можна оцінити правильність дій захисника в тій чи іншій ситуа
Групові дії в захисті
Групові дії у захисті - це взаємодії двох трьох гравців, спрямовані на те, щоб найкращим чином допомагати один одному в окремих ігрових ситуаціях, протидіючи нападаючим. Групові дії - це підстраховка, перемикання, прослизання, розбір.

Командні дії в захисті
Командні дії поділяються на три види: особистий, зонний і змішаний захист. Уміння гнучко застосовувати різні види оборони своїх воріт дає переваги команді у боротьбі за перемогу.

Навчання тактики
Навчання тактики починається із загального знайомства з грою, Тренер знайомить своїх учнів з основними правилами гри, формулює завдання, які повинні вирішуватися в грі, розучує основні прийоми ведення гри. Проводиться гра в гандбол за спрощеними правилами, формулюються завдання, які повинні вирішуватися в грі, розучуються основні прийоми ведення гри. Щоб дати конкретне уявлення про спортивну діяльності, проводиться гра в гандбол за спрощеними правилами. Далі приступають до вивчення окремих тактичних дій, спочатку індивідуальних, групових, а потім і командних. У результаті всі вивчені дії складуть основу певних тактичних систем ведення гри. Така закономірність переходу від загального до конкретного і назад має місце і при навчанні командним діям.
Розучування будь-якого тактичного дії має таку послідовність: 1) розповідь або показ на схемі або макеті, 2) розучування схеми дії безпосередньо на майданчику з пасивним противником (супротивника можна позначити стояками); 3) те ж, але з активним противником, який діє за певним завданням; 4) те ж, але з активним супротивником і в змагальній формі; 5) закріплення у двосторонній грі.

                                                                              29.04
                                                                          ФК 8 клас
Тема: Повторення ударів по м ячу, що летить
Так як швидкість м'ячів, що летять, найчастіше вище, ніж тих, що котяться, то головні труднощі полягають у визначенні місця зустрічі з м'ячем, що летить. При ударах по м'ячах що опускаються і низько летять структура руху схожа з ударами по м'ячах, що котяться. Удари з поворотом і з напівліта мають деякі особливості
Удар з поворотом використовується для зміни напрямку польоту м'яча і виконується середньою частиною підйому . Опорна нога повертається в напрямку удару. Тулуб відхиляється убік опорної ноги. З поворотом тулуба починається ударний рух у горизонтальній площині.
Удар з напівліту проводиться середньою або зовнішньою частиною підйому по м'ячу відразу ж після його відскоку від землі . Опорна нога ставиться ближче до місця приземлення м'яча. Безпосередньо після відскоку наноситься удар. Гомілка в момент удару і «проводки» вертикальна, носок відтягнутий.
Удари з літа - одна з найбільш складних технічних прийомів гри. Навчаючись цим ударам, слід звернути увагу на правильність дотику ноги що б'є з м'ячем. Наприклад, гравець виконує удар по м'ячу що летить збоку від нього, намагаючись потрапити у ворота. Краще повернутися обличчям до м'яча і в момент його наближення, нахиляючи тулуб в сторону опорної ноги, нанести удар серединою підйому в середину м'яча. Як правило, коли удар виходить правильно, м'яч летить точно в ціль. Ця ж особливість характерна для ударів з літа внутрішньою стороною стопи і зовнішньою частиною підйому. Мабуть, з усіх видів ударів з літа найскладнішим є удар через голову. Він виконується так. Коли м'яч опускається до рівня плечей, тулуб необхідно подати тому, опорну ногу зігнути в колінному суглобі, а б'є ногу направити різко вгору, завдавши удару посередині м'яча. Щоб м'яч не полетів при цьому вгору, а тому, слід завдати удару в той момент, коли носок що б'є ноги «дивиться» вгору. Такий удар особливо гарний і несподіванка для суперника, коли футболіст завдає його в польоті.

                                                                                29.04
                                                                          ФК 5 клас
Тема: Навчання техніці і тактиці нападу
Основним методом тренування в тактиці є багаторазове повторення знайомих і розучуваних вправ, розрахованих на вдосконалювання й розширення техніко-тактичних умінь футболіста. У результаті такого тренування у футболістів створюються відповідні рухові динамічні стереотипи, що і є фізичною сутністю тренування в тактиці. Для вдосконалювання техніко-тактичних умінь футболісти тренуються: - у діагональних, поперечних, поздовжніх, дугоподібних передаваннях м'яча; - у довгих, середніх, коротких передаваннях м'яча; - у передаваннях м'яча по землі, по повітрю; - у передаваннях м'яча «на партнера», «у зону»; - у веденні м'яча й обведенні; - у відкриванні «на швидкість», за допомогою фінтів; - у переміщеннях з м'ячем і без м'яча; - у накриванні футболістів команди супротивника й зони; - у виходах на перехоплення м'яча; - у страхуванні й взаємострахуванні; - у комбінаціях передавання м'яча з веденням і обведенням, відкриванням і закриванням, переміщеннями в парах, трійках і інших позиціях (початкові, штрафні, вільні, кутові удари, викидання м'яча, удар від воріт). Удосконалювання тактичних прийомів гри протікає залежно від місця, яке займає футболіст у грі (воротар, захисник, нападник), різних систем гри (1-3-2-5, 1-3-3-4, 1-4-2-4 і ін.), методів ведення гри (атаки широким фронтом, через центр, зонний захист і ін.). Удосконалювання в тактиці здійснюється за допомогою ігор, ігрових і спеціальних вправ. У практиці широко використовуються спортивні ігри (хокей, ручний м'яч, баскетбол), ігрові вправи (3×1, 3×2, 3×3, 4×3, 5×5) і інші спеціальні вправи у передачах, веденні, обведенні, перехопленнях м'яча, у виборі позиції, у відкриванні й закриванні, у страхуванні й взаємострахуванні, у комбінаціях. Вправи для вдосконалювання в тактиці найбільшою мірою даються одночасно й для вдосконалювання техніки гри, наприклад, при вдосконалюванні в передаваннях м'яча, одночасно футболісти тренуються в ударах, зупинках м'яча, у переміщеннях, «відкриванні» і «закриванні» і т. д. Такі вправи можна розглядати як чисто тактичні. Щоб додати тій або іншій вправі тактичний характер у передаваннях м'яча, звертається головна увага не на техніку виконання футболістом ударів і зупинок, а на напрямок і своєчасність передавань. Вправи для навчання 1. Передавання м'яча в парах: уздовж поля, поперек і по діагоналі, по землі й повітрю, на різній висоті. Передавання безпосередньо гравцеві, на вільне місце, з недодачею. 68 2. Ведення м'яча в парах, трійках, без змінення й зі зміненням місць, з різною швидкістю пересування, без опору й з опором. 3. Ведення м'яча в парах, трійках з обведенням і з наступними ударами по воротах. 4. Один футболіст веде м'яч, партнер рухається в тому самому напрямку, але в 10–12 м від гравця, який веде м'яч. Направний передає м'яч партнерові, що в одне торкання повертає йому м'яч. Це саме виконується за участі третього футболіста, що заважає виконанню передавань. 5. Три футболісти в межах штрафного майданчика захищають ворота, інша трійка футболістів атакує ворота, міняючись місцями. 6. В атаці на одні ворота беруть участь 5 футболістів, від 3 до 4 з них (крім воротаря) захищають ворота. Атака ведеться безперервно до втрати м'яча або взяття воріт. Після втрати м'яча або взяття воріт нападники знову починають атаку з центра поля. Вправи ускладнюються кількістю нападників, кількістю торкань до м'яча й способом передавань м'яча (по землі, по повітрю й т. д.). 7. Троє проти двох. На певній площі розміщуються гравці, які зобов'язані передавати заданим способом м'яч один одному, роблячи певну кількість торкань по м'ячу так, щоб направні (2 гравці), розташовані в середині майданчика, не оволоділи м'ячем або не торкалися його. Якщо м'яч покине межі майданчика або направний доторкнеться або відбере м'яч, то направний стає на місце того гравця, що невдало виконав передавання. У вправі може брати участь різна кількість футболістів (3×1, 4×2 і т. д.) і можуть застосовуватися різні способи передавань, відбирання м'яча, різні розміри й форми майданчика. 8. На площі 30 м грають троє проти трьох з нейтральним, який постійно приєднується до групи футболістів, що володіють м'ячем.

 https://www.youtube.com/watch?v=7YzkaVsSRB8
 https://www.youtube.com/watch?v=WSMlEFJI9VU
 https://www.youtube.com/watch?v=1x7B6h9v2mg
                                                                        29.04
                                                                  ФК 6 клас
Тема: Вдосконалення метання малого м яча
Техніка метання малого м’яча на дальність з розбігу
Легкоатлети метають різні снаряди: спис, диск, молот.
Ознайомлення з цим видом легкоатлетичних вправ варто розпочинати з метання малого м’яча способом «із-за спини через плече».
Стань обличчям до напрямку метання, ліва нога попереду на повній ступні, а права на крок позаду на носку.(Якщо ти метаєш лівою рукою, то навпаки).Руку з м’ячем, зігнуту у лікті, тримай попереду на рівні голови. З цього положення ту ногу, що позаду, опусти на всю ступню і зігни в коліні (носок поверни). Руку з м’ячем  відведи назад, тулуб поверни та нахили. Другу руку, без напруження, направ у ціль. Відчуй себе «Натягнутим луком», швидко випрямляйся і повертай тулуб в напрямі метання. Водночас рукою з м’ячем роби хльосткий кидок над плечем уперед і вгору. М’яч спрямовуй під кутом 450. Щоб зберегти рівновагу зроби стрибок вперед з однієї ноги на другу.

Збільшити довжину польоту м’яча допомагає розбіг.
   

На дальність польоту м’яча впливають:
Ø      Початкова швидкість вильоту м’яча.
Ø      Кут вильоту.
Ø      Висота точки, в якій м’яч залишає руку.
Поради або правила виконання метання малого м’яча на дальність з розбігу:
Ø           Рахуючи метаючу руку повз голову, згинай її ліктем вперед;
Ø          Слідкуй, щоб перед кидком вага тіла знаходилась на зігнутій правій(лівій )нозі;
Ø          Виконуй кидок всім тілом, при цьому не згинайся у попереку, старайся випрямлятися як тільки можливо;
Ø          Після кидка зроби крок правою (лівою)ногою вперед, завдяки цьому ти не впадеш.



                                                                          29.04
                                                                     ФК 11 клас
Тема: Техніка метання гранати
Тримати гранату можно двома способами:
а)  Гранату тримають чотирма пальцями, а вільний мизинецьзгенається, упираючись в основу ручки (при цьому способі довше ричаг, рука менше напружена і краще керувати гранатаю у фінальному зусилля
б)  Гранату тримають чотирма пальцями за рукоять( цей спосіб використовують, якщо мzзи кисті слабі і не можуть впевнено тримати гранату способом а)).


В.П. метаючого — обличчям у напрямку метання, ноги розставлені на довжину кроку, маса тіла перенесена на ліву ногу, яка стоїть попереду, снаряд — над плечем. Із цього положення рукою назад — униз, маса тіла переноситься на праву ногу, тулуб згинається й нахиляється праворуч.

  • Аналогічні вправи з в. п.— стійка лівим боком у напрямку метання.
  • Аналогічні вправи з метанням ядра в ціль.
  • Метання з В. П.— стійка лівим боком у напрямку метання, маса тіла перенесена на праву ногу. Ліва нога випрямлена в коліні, трохи піднята. Метання з місця


 Навчання техніці фінального зусилля.

Засоби:

1. В.П стоячи лівим боком (метання правою рукою) в бік метання, ліва нога попереду,      
    стопа розвернута вчереденупід кутом 45°, права нога зігнута. Метання снаряда вперед-  
    вгору.
 - В.П. стоячи лівим боком в сторону метання, ноги прямі. Метання снаряда в ціль за
 рахунок хльостко-подібного руху.
 - Імітація метання снаряда з місця. Партнер або вчитель стоїть позаду утримаючи                      
 правою рукою кисть метаючого, а тильну частину лівої кисті підводить під лікоть   
 метаючого, допомагаючи виведенню ліктя вперед і наступнимвдпусканням кисті

 Навчити метати гранату з кидкових кроків.
Засоби:
      1. В.П. стоячи лівим боком в сторону метання , руки в сторони . Метання  снаряда з одного кроку.
2. В.П. стоячи лівим боком в сторону метання , руки в сторони. Метання  снаряда з перехресного кроку


 
1. В.П. стоячи лівим боком в сторону метання , руки в сторони. Метання снаряда з перехресног кроку. 

Відстань до цілі поступово збільшується до 12-15м.
 
2. Метання відведеного снаряда з двох кроків   

3. Метання відведеного снаряда з 3-5 кроків
 
 Навчання техніці поєднання розбігу та відведенням снаряда.
 
Засоби:
1. Імітація відведення снаряда на два кроки 
2. В.П. снаряд над пличем, виконання відведення приладу в ходьбі та бігу
3. Виконання метання з 3-5 кроків розбігу з відведенням снаряда. 
4. Виконання повного розбігу з попаданням лівою ногою ( метання правою рукою) на    
    контрольну відмітку та відведення снаряда ( без виконання метання). 
 Завдання 6. Навчити техніки метання  гранати з повного розбігу.
Засоби:
 1.Імітація метання з повного розбігу.
2. Виконання метання з повного розбігу з поступовим збільшення швидкості.
3. Виконання метання в секторі з повного розбігу.
Визначення та підбір оптимального розбігу.


                                                                            29.04
                                                                       ФК 9 клас
Тема: Повторенння розіграшу штрафних
Штрафний удар призначається арбітром після порушення правил. Штрафний удар можуть призначити на всьому полі крім штрафного майданчика команди, яка порушила правила (якщо порушення правил відбувається у штрафному майданчику, то призначається пенальті). При пробитті штрафного, команда, що захищається, ставить «стінку»(з гравців) на відстані 9м 18см від м'яча. Штрафний можна також розігрувати, один гравець може розіграти , або віддати пас
Вільний удар призначається, коли гравець віддає передачу своєму голкіперу і той бере м'яч у руки. Вільний удар не призначається, якщо гравець передає м'яч голкіперу головою, або якщо м'яч випадково відскочив від гравця команди, яка захищається, і голкіпер взяв в руки. Вільний удар можна бити прямо по воротах, або розіграти м'яч з партнером після чого можна бити. Якщо гравець забиває в один дотик м'яч у ворота з вільного удару, то гол не зараховується.
Під час вільного удару {стінка} ставиться.
                                                                      28.04
                                                                ФК 10 клас
Тема: Розвиток спритності
Спеціальні вправи для розвитку спритності
  1. Стрибки на місці з поворотами на 90 і 130° з веденням одного або двох м'ячів.
  2. Ривок з веденням одного або двох м'ячів на 5-6 м, перекид вперед з м'ячем у руках і знову ривок.
  3. Ходьба на руках з коченням м'яча перед собою. Партнер підтримує ноги.
  4. Командна естафета з бігу на руках (як у впр. 3) з коченням м'яча перед собою. Довжина етапу - до 30м.
  5. Передачі м'яча біля стіни в парах зі зміною місць. Виконується з одним м'ячем.
  6. Ривок з веденням м'яча від центру поля до лінії штрафного кидка, перекид вперед з м'ячем у руках і кидок по кільцю.
  7. Серійні стрибки через бар'єри з веденням м'яча.
  8. Ривок з веденням м'яча на 5-6 м, стрибок через гімнастичного козла з підкидної дошки з м'ячем у руках.
  9. Гра в «чехарду» з веденням м'яча кожним гравцем. Під час стрибка гравець бере м'яч у руки.
  10. Різні види бігу з одночасним веденням двох м'ячів: з високим підніманням стегна, викидаючи прямі ноги вперед, підскоки на двох ногах і на одній нозі і т.д.
  11. Передачі м'яча в парах з опором. Гравці в парі передають один одному м'яч від землі, відстань між ними 4-5 м. Захисник намагається перехопити м'яч. Вправа виконується спочатку на місці, потім в русі.
  12. Те саме, що і у впр. 11. Передачі виконують на рівні грудей. Завдання захисника - ухилитися від м'яча.
  13. Гра в «п'ятнашки» в парах з веденням м'яча обома гравцями.
  14. Гра в «п'ятнашки» в передачах. Двоє ведучих передають один одному м'яч і намагаються заплямувати інших гравців, ведучих м'ячі, доторкнувшись до них м'ячем, не випускаючи його з рук. Заплямований гравець приєднується до ведучих.
  15. М'яч котиться по землі з постійною швидкістю. Гравці перестрибують через м'яч на одній або двох ногах. Проводиться як змагання: перемагає той, хто зробить більше стрибків від лицьової до центральної або протилежної лицьової лінії.
  16. Стрибки через бар'єри з передачею м'яча. Гравець перестрибує через 10-12 бар'єрів, що стоять підряд. Під час кожного стрибка він ловить і віддає м'яч.
  17. Стрибки через гімнастичні лави з веденням м'яча. Стрибки виконуються на одній або двох ногах, боком або спиною.
  18. Гравець здійснює ривок на 5-6 м з веденням м'яча, а потім, підстрибуючи з підкидного містка, що стоїть під кільцем, забиває м'яч у кільце зверху.

                                                                            28.04
                                                                      ФК 11 клас
Тема: Вдосконалення бігу
Повторити вправи на місці для вдосконалення роботи рук і техніки бігового кроку, бігу по прямій
  • 1. Прийняти положення низького старту без колодок. Виконати 3-4 рази команду «На старт!». За командою «Увага!» Підняти таз трохи вище плечей, перенести масу тіла на руки і попереду стоїть ногу і утримувати нерухоме положення. Повторити кілька разів вправи на виконання команд «На старт!» І «Увага!».
  • 2. Прийняти положення низького старту без колодок. Виконати команду «Увага!». За командою «Марш!» Виконати швидкий крок позаду стоїть ногою вперед, стежачи за низьким проносом п'яти махової ноги, не підхльостуючи її під сідницю, і зупинитися в положенні випаду. За командою «Марш!», Виконуючи крок вперед, зберегти нахил тулуба. Голову вгору не піднімати.
  • 3. Встановити передню стартову колодку на відстані 1,5 стопи позаду стартової лінії, задню - на 12-15 см далі. Знайти найбільш зручне положення низького старту, подаючи плечі вперед і переміщаючи ОЦМ вперед-назад коливальними рухами.
  • 4. За командою «На старт!» Присісти перед колодками, спираючись руками про доріжку попереду стартової лінії, встановити ногу на задню колодку, опуститися на коліно, встановити іншу йогу (рис. 4.6). Поставити руки позаду стартової лінії, великими пальцями всередину, випрямити руки і спину, плечі злегка подати вперед. Тулуб розташувати так, щоб проекція загального центру маси тіла проходила приблизно через коліно ззаду розташованої ноги. Кут у ззаду стоїть опорної ноги повинен становити 90 °. Потім встати, струсити ногами і руками і знову зайняти стартове положення.
Положення бігуна в низькому старті при подачі команд «На старт!», «Увага!»
Мал. 4.6. Положення бігуна в низькому старті при подачі команд «На старт!», «Увага!»
  • 5. За командою «Увага!» Піднятися (див. Рис. 4.6), подати тулуб вперед, перенести більшу частину ваги тіла на руки. Ноги распрямлять не можна, попереду стоїть нога зігнута більше, ніж інша. Таз повинен бути трохи вище рівня плечей, плечі виведені вперед, стопи щільно притиснуті до колодок, коліна злегка зрушені, п'яти трохи розведені в сторони.
  • 6. Вихід зі старту (рис. 4.7). За командою «Марш!» Відштовхнутися від колодок ззаду стоїть ногою і майже одночасно, як тільки вона почне активно виноситися вперед, як би підхопити цей рух попереду стоїть ногою, завершальній потужне відштовхування від колодки. Руки, зігнуті в ліктях, здійснюють широке махове рух, що сприяє активному вибігання зі старту. Нога, що стоїть ззаду, робить перший крок, а протилежна рука - рух вперед. Під час виносу вперед носок її «береться на себе», щоб потім почати розгинання стопи з більшою амплітудою. Характерний момент: коли ця нога опускається на грунт, коліна обох ніг знаходяться на одному рівні.
Вихід зі старту по команді «Марш!»
Мал. 4.7. Вихід зі старту по команді «Марш!»
Стартовий розгін і перехід в біг по дистанції. Ця вправа вже вивчалося в 6-7-му класах у зв'язку з освоєнням техніки старту з опорою на одну руку.
  • 7. Що займаються діляться на пари і встають обличчям один до одного. Той, що біжить нахиляє тулуб вперед, партнер впирається йому руками в плечі. Потім біжить робить ударні кроки ( «йод себе»), як при бігу зі старту, а партнер, відступаючи, надає йому деякий опір і не дає впасти вперед.
  • 8. Те ж вправу, але партнер утримує біжить за допомогою мотузки (гумового амортизатора), протягнутої під пахви.
  • 9. Виконати біг зі старту по накресленої на біговій доріжці лінії, що сприяє збереженню прямолінійності бігу, зменшує коливання тулуба з боку в бік.
  • 10. Виконати біг з низького старту під планку, що знаходиться за лінією старту на висоті 120-150 см. Замість планки можна тримати випрямлену руку. Учитель або учень, стоячи в 2-3 м від лінії старту, тримає пряму руку на заданій висоті.
  • 11. Виконати біг 10-30 м з низького старту. Після вибігання з низького старту розгін триває 10-14 кроків. За цей час досягається 95% максимальної швидкості, потім відбувається перехід на вільний, плавний біг по дистанції. Утримувати нахил тулуба на початку бігу. Стежити за високою частотою кроків після старту.
  • 12. Виконати біг з низького старту 30-60 м з максимальною швидкістю. Контролювати нахил тулуба при бігу зі старту. Стежити за технікою бігу по дистанції.
  • 13. Здійснити біг 500-600 м в рівномірному темпі, домагаючись раціональної техніки бігу. Руки і ноги працюють без напруги. Стежити за правильністю дихання.
  • ІІ комплекс
  • 1. Спеціальні бігові вправи: а) біг з високим підніманням стегна; б) біг з захльостуванням гомілки; в) стрибки з ноги на ногу; г) семенящий біг. Кожну вправу виконувати з переходом на біговій крок (10-15 м - вправа, 10-15 м - біг по дистанції).
  • 2. Повторити упр. 5-13 з навчального матеріалу 8-го класу. Стежити за правильністю виконання кожної вправи.
  • 3. Виконати біг під ухил невеликої крутизни (3-5 °). Здійснити з максимальною швидкістю.
  • 4. Виконати стрибки в «кроці» через 1-3 бігових кроку, чергуючи відштовхування правою і лівою ногою. Звертати увагу на закінченість поштовху опорною ногою, повне її випрямлення.
  • 5. Виконати біг з прискоренням по повороту. Набрати максимальну швидкість в кінці бігового відрізка. Звертати увагу на особливості техніки бігу по повороту.
  • 6. Виконати вистрибування з колодок (або потрійний стрибок) з приземленням в яму з піском.
  • 7. Виконати біг з низького старту по команді на час з різними по силі партнерами на відрізки 20, 30, 50 м.
  • 8. Здійснити біг 500-800 м в рівномірному темпі, домагаючись раціональної техніки бігу. Стежити за правильністю дихання. Руки і ноги працюють вільно.
                                                                     28.04
                                                                 ФК 7 клас
Тема: Повторення техніки захисту
Навчання індивідуальним тактичним діям починається разом з вивченням прийомів техніки захисту. Причому при поясненні особливу увагу потрібно приділити вибору місця відносно нападаючого, моменту початку дії. Навчання повинно завжди проходити в єдиноборстві з нападаючим, якому даються певні завдання.
При навчанні застосування блокування необхідно вирішити два основні завдання: 1) визначити напрямок польоту м'яча і 2) визначити варіанти блокування (рухомого або нерухомого).
Для вирішення першого завдання необхідно підбирати вправи, в яких захисник повинен реагувати на кидки різними способами (блокування зверху, збоку на різних рівнях), з різної відстані до захисника, із застосуванням різних замахів. Спочатку вибір напрямку польоту обмежений певним завданням нападаючому, а потім захисникові доводиться застосовувати блокування м'яча після довільних кидків нападника.
Для вирішення другого завдання захисник повинен мати деякі знання про противника, проявити спостережливість і кмітливість. Крім того, тут необхідно враховувати індивідуальні особливості самого захисника. Для застосування рухомого блокування, тобто випрямлення рук після того, як визначено напрямок польоту м'яча, захисник повинен володіти неабиякою швидкістю і реакцією. Для застосування нерухомого блокування, захиснику не обов'язково бути дуже швидким, але від нього вимагається знати, який простір загороджувати від того чи іншого нападаючого і певна незіграність з воротарем.
Навчання груповим діям починається разом із вивченням групових дій нападу. Все навчання будується на протидії нападаючим. Коли потрібно уточнити будь-яку групову тактичну дію захисту, необхідно щоб нападники виконували тільки ту дію, яка змушує захисників застосувати конкретний контрприйом. Для вивчення, наприклад, перемикання нападники можуть виконувати заслін, приховану зовнішну взаємодію; для підстраховки ніжні паралельні дії; для прослизання - особиста опіка і т.п. Розпочинають навчання з сумісної дії двох гравців, а потім трьох і більше.
Навчання командним діям починають з ознайомлення з розстановкою гравців різного амплуа в різних системах захисту. Удосконалення командних захисних дій потрібно вести відповідно до принципів, які прийнятні для всіх видів і способів захисту: створення чисельної переваги, припинення передачі і принцип протиходу. Зіграність оборони, її агресивність будуть залежати від того, наскільки грамотно гандболісти дотримуються цих принципів в конкретній боротьбі з противником. Керуючись ними та аналізуючи вибір позиції, можна оцінити правильність дій захисника в тій чи іншій ситуа
Групові дії в захисті
Групові дії у захисті - це взаємодії двох трьох гравців, спрямовані на те, щоб найкращим чином допомагати один одному в окремих ігрових ситуаціях, протидіючи нападаючим. Групові дії - це підстраховка, перемикання, прослизання, розбір.

Командні дії в захисті
Командні дії поділяються на три види: особистий, зонний і змішаний захист. Уміння гнучко застосовувати різні види оборони своїх воріт дає переваги команді у боротьбі за перемогу.

Навчання тактики
Навчання тактики починається із загального знайомства з грою, Тренер знайомить своїх учнів з основними правилами гри, формулює завдання, які повинні вирішуватися в грі, розучує основні прийоми ведення гри. Проводиться гра в гандбол за спрощеними правилами, формулюються завдання, які повинні вирішуватися в грі, розучуються основні прийоми ведення гри. Щоб дати конкретне уявлення про спортивну діяльності, проводиться гра в гандбол за спрощеними правилами. Далі приступають до вивчення окремих тактичних дій, спочатку індивідуальних, групових, а потім і командних. У результаті всі вивчені дії складуть основу певних тактичних систем ведення гри. Така закономірність переходу від загального до конкретного і назад має місце і при навчанні командним діям.
Розучування будь-якого тактичного дії має таку послідовність: 1) розповідь або показ на схемі або макеті, 2) розучування схеми дії безпосередньо на майданчику з пасивним противником (супротивника можна позначити стояками); 3) те ж, але з активним противником, який діє за певним завданням; 4) те ж, але з активним супротивником і в змагальній формі; 5) закріплення у двосторонній грі.

                                                               25.02                                                             ФК 9 клас Т...